“Хвороба поцілунків”, або інфекційний мононуклеоз: як він проявляється та передається?

Інфекційний мононуклеоз – це вірусне захворювання, яке найчастіше передається через слину під час тісного контакту між людьми.

Виражені симптоми інфекційного мононуклеозу часто спостерігаються у підлітків та молоді. Одне з досліджень показало, що поцілунки є значним фактором ризику інфікування захворюванням саме серед студентів. Тому інфекційний мононуклеоз і отримав свою специфічну назву – “хвороба поцілунків”.

Найчастішою причиною зазворювання є вірус Епштейна-Барр. Більшість людей інфікуються вірусом протягом життя, найчастіше у дитячому віці, і при цьому не мають жодних симптомів. Або ж прояви є дуже легкими та не відрізняються від інших короткочасних дитячих захворювань.

А от у 1 із 4 підлітків чи людей молодого віку, які інфікуються вірусом Епштейна-Барр, розвивається інфекційний мононуклеоз з певними проявами.

Щоб дізнатися, як передаєтьсямононуклеоз, які його симптоми та як запобігти захворюванню, “УП. Життя” використала джерела Medical News Today, Centers for Disease Control and Prevention, та World Health Organization.

Які причини інфекційного мононуклеозу?

Зазвичай інфекційний мононуклеоз виникає внаслідок інфікування вірусом Епштейна-Барр (EBV), який належить до герпесвірусів 4 типу. Це один із найпоширеніших вірусів у світі.

Багато людей інфікуються EBV, але ніколи не мають симптомів мононуклеозу, або ж вони дуже легкі та нагадують звичайну застуду.

Навіть якщо людина не має симптомів, вірус може залишатися активним або знову активуватися пізніше. У цей період він може передаватися іншим людям, навіть якщо носій не має проявів хвороби. Після перенесеного мононуклеозу повторне виникнення симптомів трапляється рідко.

Зазвичай інфекційний мононуклеоз виникає внаслідок інфікування вірусом Епштейна-Барр (EBV), який належить до герпесвірусів 4 типу. Це один із найпоширеніших вірусів у світі.

olanstock/Depositphotos

Які прояви “хвороби поцілунків”?

Інкубаційний період (від моменту зараження до появи симптомів) інфекційного мононуклеозу становить приблизно 6 тижнів. У цей час людина вже може передавати вірус іншим, навіть якщо почуває себе цілком здоровою.

Коли симптоми з’являються, вони можуть бути досить вираженими протягом кількох днів, після чого поступово слабшають, однак втома може зберігатися ще кілька тижнів або місяців. Найбільш заразною людина є під час періоду активних симптомів, зокрема при підвищеній температурі.

Найчастіше люди інфікуються EBV, але не мають жодних симптомів або лише дуже легкі прояви, які можна сплутати із звичайною застудою.

До класичних симптомів інфекційного мононуклеозу належать:

• сильна втома;
• висока температура тіла;
• головний біль;
• біль у тілі та м’язова слабкість;
• почервоніння та біль у горлі;
• збільшення лімфатичних вузлів на шиї або в пахвових ділянках;
• збільшення селезінки;
• висип на шкірі.

Прояви захворювання можуть відрізнятися залежно від віку. У маленьких дітей симптоми, якщо вони виникають, зазвичай легкі. У підлітків і молоді – навпаки, перебіг хвороби часто більш виражений.

До класичних симптомів інфекційного мононуклеозу належать сильна втома, висока температура тіла, головний біль, біль у тілі та м’язова слабкість, почервоніння та біль у горлі.

IgorVetushko/Depositphotos

• Прояви у дітей

У дітей класичні симптоми часто відсутні, або прояви можуть бути легкими і нагадувати звичайну застуду. Зазвичай вони проявляються підвищеною температурою та болем у горлі.

• Симтоми у підлітків та осіб молодого віку

Найчастіше класичні симптоми мононуклеозу розвиваються у людей віком 15-24 роки. У них захворювання зазвичай перебігає найтяжче.

Лихоманка, біль у горлі та інші поширені прояви часто тривають кілька днів, після чого поступово зменшуються.

Однак виражена втома може зберігатися тижнями або навіть місяцями після зникнення інших симптомів.

Чому у підлітків і людей молодого віку мононуклеоз проявляється важче – точно невідомо. Одна з гіпотез полягає в тому, що поцілунки можуть значно сприяти передачі вірусу.

• Прояви у людей старшого віку

Дослідження показали, що мононуклеоз рідше зустрічається у людей старше 40 років.

У дорослих можуть не спостерігатися класичні симптоми, такі як почервоніння горла або збільшення лімфатичних вузлів.

Натомість частіше виникають проблеми з печінкою. У таких пацієнтів також частіше спостерігається біль у м’язах.

Багато захворювань можуть викликати підвищення температури та біль у горлі, зокрема грип та інші поширені вірусні інфекції. Інфекційний мононуклеоз може нагадувати інші захворювання, тому варто звернутися до лікаря, якщо з’являються симптоми, які можуть свідчити про мононуклеоз.

Найчастіше класичні симптоми мононуклеозу розвиваються у людей віком 15-24 роки. У них захворювання зазвичай перебігає найтяжче.

edesignua/Depositphotos

Як передається “хвороба поцілунків”?

Вірус EBV, який викликає мононуклеоз, найчастіше передається через слину. При цьому можна заразитися навіть від носія без симптомів. Саме тому вірус Епштейна-Барр настільки поширений у світі.

Мононуклеоз часто називають “хворобою поцілунків”, але він передається не лише через них. Інфекція може також поширюватися через:

• спільне використання напоїв, зубних щіток або предметів, що контактують зі слиною;
• грудне молоко;
• статевий контакт;
• переливання крові;
• трансплантацію органів.

Люди з ослабленою імунною системою мають вищий ризик розвитку симптомів під час першого інфікування та реактивації вірусу.

Мононуклеоз часто називають “хворобою поцілунків”, але він передається не лише через них. Інфекція може також поширюватися через: спільне використання напоїв, зубних щіток або предметів, що контактують зі слиною тощо.

AllaSerebrina/Depositphotos

Які ускладнення “хвороби поцілунків”?

Серйозні ускладнення трапляються рідко, але приблизно у 0,1-0,5 % випадків можливий розрив селезінки, що може становити загрозу для життя.

Симптоми розриву селезінки:

• біль у лівій верхній частині живота;
• біль у лівому плечі, що посилюється під час вдиху;
• біль у лівій частині грудної клітки;
• різке зниження артеріального тиску, що може спричинити непритомність, сплутаність свідомості, запаморочення або блідість.

Удар у ділянку живота при збільшеній селезінці може спричинити її розрив. Тому спортсменам рекомендують уникати контактних видів спорту щонайменше 3-4 тижні після захворювання.

Якщо мононуклеоз спричиняє ураження печінки, може виникнути жовтяниця – пожовтіння шкіри та білків очей. У рідкісних випадках можливі розвиток міокардиту, менінгіту (запалення оболонок головного та спинного мозку) чи порушення дихання.

Такі ускладнення частіше виникають у людей із ослабленим імунітетом, під час лікування деяких онкологічних захворювань або після трансплантації органів.

Яка профілактика мононуклеозу?

Специфічної профілактики мононуклеозу не існує, але кілька простих заходів можуть зменшити ризик зараження:

• мити руки після відвідування туалету та перед їжею;
• кашляти або чхати в серветку чи згин ліктя, після чого мити руки;
• уникати контакту з людьми, які мають мононуклеоз або подібні симптоми, поки вони не одужають;
• залишатися вдома, якщо є симптоми хвороби;
• не користуватися спільними предметами, які контактують із ротовою порожниною (посуд, зубні щітки, напої).

Це допоможе знизити ймовірність передачі інфекції іншим людям.

pravda.com.ua

Читайте також: Десять років, які звучать: «Новий Дзвін» – історія довіри, боротьби і великої родини

Читайте нас також в Telegram!