Гуманітарки, хабарі, впливові прокурори. Навколо «корупційні» скандали на Черкащині останніх років

У часи до великої війни Черкащина стабільно «радувала» медіа регулярністю інформаційних приводів з обшуками, затриманнями, вилученням коштів, хабарів та іншої обов’язкової «навколо корупційної» атрибутики.

Судіть самі:

• 2014‐й – на хабарі у 57 тисяч доларів затримали начальника Держзамагенства у Черкаській області Петра Гамана;
•  2015‐й – на хабарі у 54 тисячі доларів затримали ексзаступника директора Черкаської регіональної філії Центру державного земельного кадастру Івана Мазуренка;
• 2016‐й – рекорд у Свидівку: затримали сільську голову Світлану Вовк, яка вимагала 184 тисячі доларів.

Далі ще було багато всього. Певно, найгучнішими «корупційними» справами передвоєнних років стали історії із затриманнями депутатів Черкаської обласної ради Миколою Дивничем і Анатолієм Коверським (140 тисяч доларів) та їхнього колеги Володимира Кокодзея (300 тисяч гривень) у 2019 році.

А в 2020‐му на слуху вже було розслідування НАБУ щодо можливого завищення вартості робіт з реконструкції злітної смуги «Аеропорту Черкаси». Тоді детективи наробили шуму, провівши обшуки в колишнього керівництва області. Йшлося про можливе завищення цін на понад 13 мільйонів гривень.

Читайте також: Що розслідує НАБУ в Черкасах: найбільш гучні справи.

Після повномасштабного вторгнення кількість «корупційних» скандалів в нашій області пішла на спад. Звісно, хочеться сподіватися, що причиною стала зміна свідомості у державних та бізнесових мужів, їхнє переосмислення речей. Тут присутні інші фактори. Насамперед відсутність політичних конфліктів всередині області та, певно, інша пріоритетність в роботі правоохоронних органів, що нині більше орієнтована на воєнні злочини.

Тож хоч «корупційних» історій в останні роки на Черкащині було й небагато, пригадаємо принаймні частину із них.

Історія з бронежилетами

Певно, першою з найбільш гучних «корупційних» історій після вторгнення стала інформація від СБУ про можливий продаж гуманітарки в Черкаській області. Тоді столична Служба безпеки повідомила, що на Черкащині нібито намагалися незаконно продати понад тисячу бронежилетів на загальну суму більше 12 млн грн.

«Ці засоби захисту були виготовлені в Україні однією з громадських організацій, і через Черкаську військову адміністрацію мали бути передані на потреби оборони. Але замість безкоштовної передачі українським захисникам, чиновники намагались продати бронежилети через афілійовані комерційні структури та мережу супермаркетів», – зазначали в повідомленні.

Далі з’ясували, що йшлося про бронежилети від черкаської компанії «Група Венето», які продавали в «Епіцентрі». У торговельній мережі тоді ж повідомили, що бронежилети «схожі на ті, що отримують ЗСУ як гуманітарну допомогу».

У відповідь начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець повідомив, що ОВА не має стосунку до питання комерційної реалізації бронежилетів.

«Одна із громадських організацій запропонувала нам допомогу у вигляді тисячі тканинних чохлів для бронежилетів. Звісно, ми скористалися цією пропозицією. Ці чохли, відповідно до акту, передали на зберігання до однієї з компаній, де мали бути виготовлені бронелисти з металу, який ми закупили. Усі наші замовлення були виконані. Засоби захисту передані в ті підрозділи, де була в них потреба», – сказав Табурець.

Справу бурхливо обговорювали в соцмережах та кулуарах, а також вона стала одним з елементів перших паростків повоєнної політичної боротьби в регіоні. Однак після повідомлення від СБУ про «схему», конкретики по справі фактично більше не було. Прізвища чиновників, про яких йшлося в пресрелізі СБУ, озвучені не були, підозри – не вручені.

Справу розслідувало ДБР, яке закрило провадження у травні 2023 року через відсутність складу кримінального порушення.

Обшуки Мельника

У червні 2022 року відбулися обшуки у депутата Черкаської міської ради й на той момент керівника КП «ЧЕЛУАШ» Олексія Мельника. Офіційної інформації ще не було, однак в кулуарах пішли чутки, що обшуки проводили співробітники черкаської СБУ і стосувалися вони також можливих махінацій з гуманітарною допомогою. Чутлива тема.

Зрештою, у вересні Мельнику таки повідомили про підозру. Йому інкримінували розкрадання гуманітарної допомоги, яка нібито надходила з‐за кордону на користь добровільного формування територіальної громади, яку очолює Мельник. Він вийшов під заставу у мільйон гривень.

У листопаді справу передали до суду.

«Отримавши зазначену гуманітарну допомогу, вказана особа не облікувала її у відповідних документах ДФТГ з метою унеможливити контроль дотримання наданих гарантійних зобов’язань щодо її використання як гуманітарної допомоги, а впродовж травня – червня 2022 року через посередників здійснив продаж третім особам», – йдеться у повідомленні прокуратури.

Опісля Мельника таки звільнили із «комунальної» посади. Бондаренко пояснив це «питаннями у правоохоронних органах».

У судовому реєстрі не вдалося віднайти «свіжих» засідань по справі Мельника, починаючи із жовтня 2022‐го.

Цього ж року справи пішли в Олексія Олексійовича вгору. На початку 2025‐го його призначили директором скандальної комунальної «прокладки» «Черкасиінвестбуд». Нині в себе в соцмережах він регулярно публікує фото з обмінів військовополонених. У якому статусі він там перебуває – офіційно не повідомляли.

Хабар комунальнику

У серпні 2022 року всі ЗМІ та соцмережі облетіло фото чоловіка, якого правоохоронці «поклали» обличчям у асфальт у сквері за Будинком рад. Тоді швидко з’ясували, що йдеться про в.о. директора комунального підприємства «Дирекція парків» Владислава Юрченка, якого взяли «на гарячому».

Юрченка затримали у середмісті Черкас під час отримання 77 тисяч гривень від підприємців, що здійснюють торгівлю на території черкаських парків. Таку суму він нібито вимагав від них, аби не перешкоджати їхній господарській діяльності.

Юрченко входив до політичної команди партії ВО «Батьківщина» і був призначений на посаду за її квотою. До цього керував Черкаською виборчою комісією.

Після затримання Юрченка відсторонили від посади і на два місяці помістили під домашній арешт. У грудні 2022 року обвинувальний акт щодо нього направили до Соснівського суду. Після будь‐які матеріали в реєстрі судових рішень відсутні.

Всього через пів року після затримання Юрченко спокійно повернувся на посаду. У своїй декларації за минулий рік вказав, що отримав на підприємстві 645 357 гривень заробітної плати та ще 210 803 пенсії.

Читайте також: Десять найбільших дорожніх ремонтів Черкас за 10 років мера Бондаренка: що? хто? за скільки?

Справа впливового прокурора

Тут без ефектних затримань знову не обійшлося. У квітні 2024 року в центрі міста, всього у кварталі від приміщення прокуратури, біля його улюбленої кав’ярні, слідчі столичного ДБР затримали Антона Грекова. Так би мовити, на очах у всього міста.

Греков на той момент – прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Черкаської обласної прокуратури. Якщо ж по простому – то одна з найбільш впливових людей черкаської прокуратури.

Йому інкримінували вимагання хабаря від відомих черкаських бізнесменів за закриття низки кримінальних проваджень. «18000» детально писав про це в матеріалі. Радимо почитати.

Після затримання Греков вийшов з‐під варти під заставу в 3 мільйони гривень. У березні 2025 року його звільнили з органів. А вже у квітні отримав свідоцтво адвоката.

Нині Греков намагається поновитися на посаді в прокуратурі в судовому порядку. Також він намагався оскаржити повідомлення йому про підозру.

Поїздка Коломійця

Хто пам’ятає в Черкасах такого собі «муніципала» Станіслава Коломійця з усмішкою на мільйон, той має пам’ятати й історію з його закордонним вояжем.

За версією слідчих, на початку 2023 року Коломієць разом із депутаткою Черкаської міської ради вирушив до Німеччини для нібито відрядження, на що отримав понад 90 тисяч гривень добових. Водночас за інформацією слідчих, до Німеччини тоді Коломієць так і не потрапив, а вирушив на відпочинок до однієї із країн азійського регіону.

Також за версією правоохоронних органів, Коломієць безпідставно нараховував та оплачував підставним особам гонорари за здійснення робіт із нібито інспектування міста. Слідчі вважають, що ці роботи зазначені особи не виконували, а гроші, надані посадовцем, привласнювали.

Під час розслідування відповідного кримінального провадження обшуки та вилучення документів тривали не лише у стінах мерії, а і за місцем проживання посадовця.

Коломійцю вручили підозру за частиною 4 статті 191, частиною 1 статті 366, частиною 1 статті 209, частиною 1 статті 263 КК України. Суд відсторонив його від посади влітку.

Сам Коломієць заявив, що справа проти нього сфабрикована та клопотав про відсторонення від справи прокурора та слідчого, які проводили розслідування.

Нині обвинувальний акт щодо нього передали до суду. Остання наразі ухвала у справі, що міститься в судовому реєстрі, датована 16 жовтня 2024 року. Наступне засідання, за інформацією з реєстру, заплановане на 11 грудня.

У листопаді 2024‐го Коломієць отримав свідоцтво адвоката. Щодо управління інспектування, то із вересня 2024 року ним керує Андрій Максюта.

18000

Читайте також: У Тальному відзначили кращих працівників сільського господарства та ветеранів галузі

Читайте нас також в Telegram!