Вісті Черкащини Етносадиба на Черкащині: як ожила стара хата і чому козацький хліб у ній смакує найкраще
У селі Грушківка на Черкащині місцева жителька Надія Субочева дала друге життя старій хаті: облаштувала у ній етносадибу. Нині там вона проводить екскурсії для дітей та дорослих. Про зерно, перші українські страви та традиції, без яких тепер не уявляє свого життя, Надія Субочева розповіла Суспільному.
Етносадибу Надія Субочева облаштувала у селі Грушківка Кам’янської тергромади:
“Ми знаходимося біля славного урочища Холодний Яр. У нас дуже багато вишивки: і грушківська, і кам’янська. Коли кажу, що в мене не музей, люди не вірять. Кажуть, а що це так у звичайній хаті можна зробить? То коли дізнаються, то віддають для етносадиби дуже багато”.
Цю хату пані Надія придбала кілька років тому:
“Тут була звичайна хата, я її придбала кілька років тому. Але любов до туризму у мене була все життя”.
Завдяки атмосфері, якою наповнилася оселя, жінка змінила свою професію вчительки й почала працювати у сфері туризму:
“Мені потрібні були зміни. Коли ти доходиш до певного рівня, то ти або розвиваєшся і щось змінюєш, або ти гинеш. Я змінила професію, почала працювати у Кам’янській міській раді у відділі туризму. Я дуже люблю це, розумію, що я в правильному напрямку. Кажуть, що жінка має бути щаслива. Син мені каже: мама, ти коли приїздиш, видно, що ти була в Грушківці”.
Пані Надія розповіла, як облаштувала хату:
“Дідух у мене був невеличкий, а потім я придбала великий дідух. У нас є різні зразки зерен. Наприклад, у нас можна побачити яка на вигляд конопляна рослина. Є конопляна подушка, рушник конопляний. Сукня теж конопляна. Конопляна тканина — грубіша і по ній є невеличкі вузлики”.
Власниця етносадиби в оселі влаштовує не лише екскурсії, а майстеркласи та творчі події:
“Наша етносадиба розміщена як сільська зелена садиба, у якій відбуваються творчі майстеркласи, творчі події. Ми часто святкуємо свята за народним календарем. У нас відбуваються екскурсії у вигляді етношоу. У нас екскурсії базуються на тому, що ми розказуємо про давні традиції харчування: як українці що їли, коли ще не було картоплі. Досліджуємо, як козаки в поході пекли хліб”.
Як розповіла пані Надія, її мрія — повернути давні традиції харчування:
“Колись його козаки так замішували тісто так: цільнозернове борошно, вода і деякі секретні інгредієнти, про які ми розказуємо під час майстеркласів. Мені цікаво, щоб оці давні традиції харчування до українців повернулися. Українці вирощували це, але зараз не споживаємо. Мені хочеться, щоб наш проєкт, щоб діти і батьки розуміли, що це здорово і корисно”.
За її словами, відвідувачам етносадиби розповідають, як в сучасних умовах зробити козацький кисіль та козацьку кашу в домашніх умовах.
Один із відвідувачів етносадиби Олександр Горовий поділився враженнями:
“Надія вклала надзвичайно велику силу і енергію, силу і працю у створення цього музею. У Грушківці багато чого історичного було, але без догляду воно занепадало. А тут зі старої хатки вона зробила не все, але відродження національного духу є”.
Відвідувачка етносадиби Тетяна Горова додала:
“Трішки життя ожило. На екскурсії приїжджають, дітки часто бувають і дорослі бувають”.
Поруч із хатою Надія Субочева облаштувала “зелену зону”:
“Тут у нас були посіяні озима пшениця, амарант ще трішечки залишився. Всі гості, які приїздять, допомагають. Так само, тут у нас своєрідна зона просто неба — можна посидіти, порадитися, подумати”.
У садибі, як розповіла пані Надія, знаходить натхнення для нових ідей. Вона зазначила, саме в цьому місці відчуває гармонію й хоче розвивати простір — додати елементи, пов’язані з темою зерна, хліба:
“Я люблю сюди їздити. Тут тиша, тут спокій. Я по своєму життю активна людина, я не думала, що мені треба буде такий простір, де я зможу себе так відчувати. У мене з’являється більше ідей творчих, або я фізично відпочиваю. Я б дуже хотіла тут розвивати інфраструктуру. Надворі хочу додати щось таке, що стосується теми зерна, хліба і теми свічок. У мене є певні ідеї, сподіваюся їх вдасться реалізувати”.
