Вісті Черкащини До місць поховань ведуть знаки: черкащанка прибирає могили та веде блог у ТікТоці
Вікторія Шафар зі Сміли понад чотири роки безоплатно прибирає могили на кладовищах. За цей час причепурила близько ста місць поховань. Проте вона не лише наводить лад, а й ділиться цим у своєму блозі в ТікТоці — щоб нагадати, як важливо пам’ятати про померлих. Серед помічників у прибиранні — пилка, сапа, віник та ножиці, розповіла Вікторія Шафар Суспільному.
Вікторія змалечку ходила разом із батьками на кладовище до близьких людей.
“Мені завжди впадали в очі занедбані могили. Мама пояснювала, що не всі люди мають можливість доглядати. У 20 років я почала ходити на кладовище прибирати. Я це не показувала ніде, боялася великого осуду і ось зовсім недавно опублікувала відео, побачила, що людям це заходить. Вони мені дякують і таким чином я вже почала ходити більше на кладовище, показувати це на відео”.
Свою першу могилу, пригадала, прибрала у Вінниці.
“Я не пам’ятаю ні дати, ні імені тієї могили, адже вона була занедбана. Просто пішла туди і поприбирала. У мене не було пилочки, то на той час я лише сапала та замітала”.
Коли прибирає могили, то відчуває спокій та тишу, розповіла Вікторія. Серед постійних помічників у прибиранні має пилку, сапу, віник та ножиці, а ще — обовʼязково вдягає рукавички. На прибирання витрачає близько години, проте буває, що й дві.
“Також я відчуваю вдячність, що можу стояти тут та прибирати чиєсь місце спочинку”.
Друзі та рідні Вікторії підтримують її вибір.
“Мої близькі дуже класно до цього ставляться. Вони сказали, що по закінченню війни ми з’їжджаємося і йдемо на кладовище, кожен візьме собі по могилі, догляне її, а у ТікТоці люди мене благословляють. Вони мені дякують. Багато хто не може або не має можливості піти на кладовище”.
Та спершу жінка боялася осуду від людей. Тому нікому про це не розказувала та в соцмережі нічого не публікувала. Підтримав її чоловік:
“Сказав: почни, знімеш та побачиш, як люди до цього поставляться, якщо негативно — видалиш. І на мій подив прийшло багато позитивних відгуків”.
Утім були і негативні коментарі, додала Вікторія:
“Та один раз трапився випадок. Були квіточки на могилі, які я висапала. Я не знала, що це квіти. І, мабуть, людей з десять написали про це. Більше негативу не було. Іноді люди пишуть, що не можна доглядати за чужими могилами, але в мене є своя думка”.
Тепер, якщо на могилі ростуть квіти, вона їх лишає. Якщо знаходить штучні, то обовʼязково лишає після прибирання, адже можливо це остання увага від рідних покійних. Найскладніше у прибиранні — виносити сміття, розповіла Вікторія.
“Більше складнощів немає. До того, як починати все тут знімати, я підійшла до начальника кладовища, запитала, чи можна тут знімати на відео, він дозволив. І все. Взагалі люди не готові бачити, коли ти себе знімаєш на кладовищі. Я постійно бачу дуже багато поглядів, навіть люди, буває, підходять і запитують, що тут відбувається. Ну, я їм пояснюю”.
Іноді, аби знайти могилу, що треба причепурити, трапляються знаки, зазначила Вікторія.
“Я заходжу на кладовище, вітаюся із померлими. Серед знаків буває наступне: мене чекає собачка, яка веде навіть до могили, буває якась пташка десь сидить, і я туди йду. Бувають якісь метелики. Або ж я собі йду, кого побачила, до того біжу і все. А після роботи на кладовищі — миюся в душі”.
Історією людей, могили яких пані Вікторія прибирала, намагалася цікавитися, втім не завжди це виходить:
“На жаль, я не можу знайти близьких людей цих покійних. Адже вони не завжди є. Буває, знаходять мене рідні цих покійних людей, і вони розповідають мені, ким ця людина була. І це дуже цікаво. Я сподіваюся, що з часом зможу більше знати за покійних людей”.
Та одного разу уві сні до Вікторії прийшла жінка, яка просила прибрати могилу однієї дівчини.
“Я близько двох тижні не була на кладовищі. Мені зазвичай ніхто не сниться, а тут прийшла жінка. Вона просила доглянути могилу дівчини, а я лише запитала чому вона сама не може, на що жінка відповіла, що чекає гостей. У сні я зрозуміла, що мами вже немає в живих. І згодом, я йшла по кладовищу і побачила могилу цієї дівчини. Була дуже здивована. Навіть не могла подумати, що таке може бути. Я пішла до цієї дівчини, не знімала на відео, адже подумала, що це не для публіки”.
Пані Вікторія додала, за бажанням, люди можуть допомогти їй в прибиранні.
“Якщо люди хочуть мені допомогти на кладовищі, вони можуть мені написати в особисті, ми домовимося про час і дату, підемо. Для мене головне – повиносити сміття з могил. Я не буду нікого змушувати доглядати інші могили”.
