Вісті Черкащини «Це ж не спортзал – це агресивне середовище. Вогонь, дим, робота під водою», – керівник черкаської ДСНС про роботу служби (інтерв’ю)
«Кожне життя – важливе», – керівник черкаських надзвичайників Олександр Євпак неодноразово повторює цю фразу під час нашого спілкування.
Рятувальники державної служби надзвичайних ситуацій завжди були важливим елементом безпеки всередині країни. Очевидно, після того, як по всій території України розгорнулася велика війна, – їхня роль і вклад у питання стабільного існування держави зросли ще більше.
Нині черкаські рятувальники займаються і ліквідацією наслідків російських атак (порятунок людей, розбори завалів, унікальне підводне розмінування), і традиційними напрямками своєї «мирної» роботи (від пожеж і просвітництва в школах до порятунку тварин). Запевняють, широка залученість у допомозі іншим областям, яка є зараз, на їхню «боєздатність» на Черкащині не впливає.
«Роботи стало більше», – каже Євпак, порівнюючи із довоєнним періодом. І, як часто буває в спілкуванні з офіційними особами, обіцяє розповісти більше і детальніше «після перемоги».
В останні роки «перемогу» як кінцеву мету війни з росією в нашій повсякденній комунікації замінив «мир». Незмінно лише те, що ні «перемоги», ні «миру», ні, зрештою, збереження того самого «кожного життя» не буде, зокрема, без злагодженої роботи рятувальних служб по всій країні.
«18000» говорили з керівником ДСНС області про роботу надзвичайників на Черкащині та за її межами, роботу під час обстрілів і готовність укриттів в області. А також, що робити, коли бачиш небезпечні предмети, які вакансії є в службі нині. Зрештою, що, на думку Євпака, найприємніше в роботі його структури.
Після наших уроків безпеки хлопчик сам загасив траву біля зупинки, коли йшов до прабабусі
– Нещодавно в Умані завершилися святкування Рош га‐Шана. Як цього року все минуло? Чи були надзвичайні випадки порівняно з іншими роками?
– Цього року зафіксували наймасовіше паломництво: близько 40 тисяч офіційно підтверджених перетинань кордону. Також це був найдовший період святкування: чотири дні.
З року в рік самі паломники більш відповідальні до правил безпеки. Наприклад, стало менше випадків використання відкритого вогню, зокрема в тих приміщеннях, де вони проживають. Вони не зовсім дотримуються сигналів повітряної тривоги. Аргументують, що вже понад 30 років у війні.
Під час святкування Нового року вони здійснюють омивання у певних водоймах. Там було постійне чергування водолазів, рятувальників. Тобто спрацювала вся система позитивно.
– Які головні виклики для служби влітку та восени? Наприклад, взимку, певно, – це пічне опалення, весною – пожежі через підпали сухостою тощо.
– Мабуть, головне планування чи на зиму, чи на літо, чи взагалі на рік, – це загрози воєнного характеру. Ми складова система безпеки області, безпеки всієї держави.
Під час осінньо‐зимового періоду – це збільшення пожеж в житловому секторі через неправильне використання того ж пічного опалення, газового обладнання, саморобних обігрівальних приладів. Офіцери‐рятувальники громади над цим активно працюють.
На рівні територіальних громад, з депутатським корпусом, з відповідними соціальними службами працюємо з найбільш вразливими категоріями населення: самотніми людьми поважного віку, багатодітними сім’ями і рештою таких категорій, що потребують допомоги. Де треба, ми організовуємо волонтерів для того, щоб вони привели до ладу пічне опалення людям поважного віку. Або ж надаємо консультативну допомогу, які кроки насамперед потрібно зробити, щоб убезпечити себе, своїх рідних, житло.
А весняно‐літній період характеризується загальним потеплінням. Ми відчуваємо кліматичні зміни, на жаль. Відсутність снігового покриву взимку, рано починається весна, відповідно – пожежі на відкритих територіях, в екосистемах, в лісах. Тому є планування за сезонами.
Журналіст Сергій Макаренко спілкується з керівником ДСНС Олександром Євпаком
– У ЗМІ за традицією резонанс викликали історії про те, як цивільні рятують людей, зокрема, на водоймах. Чи були такі приклади цього року?
– Був такий випадок, коли діти знехтували правилами безпеки й потрапили до водойми у Смілі. Перехожі виявилися небайдужими до можливого горя, вчасно зорієнтувалися і врятували дітей. Ми працювали потім і з цими дітьми, і з людьми, які врятували життя.
– Небайдужих рятівників відзначили?
– Від себе подяки вручили, тримаємо з ними зв’язок.
Робота триває. Офіцери‐рятувальники громад щоденно працюють у класах безпеки закладів освіти. Там організовують тренінги для дітей, під час яких озвучують складові безпечної поведінки в побуті, вдома, на вулицях, під час військової агресії.
Маємо випадки, коли хлопчик після відвідування цих уроків безпеки, прямуючи до прабабусі в село, побачив, що горить трава біля зупинки, і сам загасив вогонь. Ми також дитину відзначали, хлопчику 9 років.
Ми почали наполягати: «Шановні, триває обстріл, дрон за дроном, закривайте свої торговельні ряди й дотримуйтесь правил безпеки. Це ваше життя»
– Як часто працівники ДСНС перевіряють укриття у Черкасах? Як оцінюєте ситуацію зі станом та роботою укриттів?
– Періодичність визначена планами, але не рідше, ніж раз у квартал. Згідно з графіками, за участі представників балансоутримувачів і органів місцевого самоврядування відбувається обстеження, надаємо рекомендації щодо покращення можливості використання.
Черкаська область за результатами роботи, я думаю, за нарощуванням фонду укриттів – у десятці найкращих. У нас всі, наприклад, освітні об’єкти вчасно розпочинають навчання і мають свої укриття.
Читайте також: Укриття в Черкасах: де шукати і як вони працюють?
– Чи надходили скарги про те що, наприклад, укриття не працює в нічний час?
– І національна поліція, і ми цілодобово на зв’язку. Є відповідні телефони, куди людина може зателефонувати і надати інформацію. В цьому році, на щастя, критичних і гострих зауважень про те, що десь в якийсь час закрите укриття на території міста або інших територіальних громад, не надходило.
– А які надходили?
– У поліцію повідомляли, що низка укриттів одного власника на певних об’єктах – з обмеженим доступом. Виїхали й з’ясували, що це не так. Люди або порозважалися, відволікаючи поліцію і нас, або хтось хотів комусь нашкодити. Всі власники об’єктів, де це можливо, надають людям убезпечитися. І всі розуміють важливість питання, і всі ми працюємо над одним – над збереженням людського життя.
Олександр Євпак – керівник ДСНС у Черкаській області
– За вашими спостереженнями, люди нині ходять в укриття?
– Моє спостереження, там, де я проживаю. Близько 50 % дотримуються правил. Інші, на жаль, менш відповідально ставляться до власної безпеки.
– Це тому, що поки ситуація більш‐менш спокійна в Черкасах.
– Я б не назвав її спокійною. Ситуація, яку ми маємо в області, це все завдяки Силам оборони. Наша велика їм подяка.
– Помітив, що інтерес до матеріалів про укриття у читачів з’являється після вибухів в місті.
– Ми служба, що перша прибуває на виклики. Наприклад, один із випадків обстрілів критичної інфраструктури. Поруч – масове перебування людей. Поки поліція і наші представники не почали наполягати: «Шановні, триває обстріл, дрон за дроном, закривайте свої торговельні ряди й дотримуйтесь правил безпеки. Це ваше життя».
Протягом року – 800 випадків, пов’язаних з російською агресією
– Які правила поводження для працівників у вас існують у разі обстрілів? Маю на увазі, коли можливі повторні прильоти.
– Є алгоритми, які ми відпрацювали. Ми першими реагуємо, надсилаємо підрозділи. Є моніторингові групи, що відстежують повітряну ситуацію. І, отримуючи повідомлення про наближення повітряних цілей, ми відводимо особовий склад і техніку.
– Тобто це динамічна комунікація?
– Максимальна динамічна комунікація. Весь колектив заряджений на допомогу. Люди самовіддано працюють, попри те, що щоденно або по декілька разів на день є виклики. Колектив дуже класний: згуртований – всі відпрацьовують не на сто відсотків, а на тисячу.
Насамперед відбуваються рятувальні роботи, а вже потім ми дивимося на розбір конструкцій, гасіння пожеж, розбір завалів. На жаль, нас навчили росіяни.
– Як змінилася робота служби із 2022 року? І яка вона в останні роки?
– Роботи побільшало в рази. Тільки протягом цього року сталося 800 випадків, пов’язаних з російською агресією. В цілому 5 тисяч викликів, пов’язаних з діяльністю ДСНС. Це ж різноманітне: надання допомоги населенню, це ж не тільки гасіння пожеж.
Сергій Макаренко – журналіст «18000»
– Я чую, що паралельно з нашою розмовою рятують собаку (поруч з кабінетом розташована диспетчерська, звідки чути повідомлення, що надходять у ГУ ДСНС – ред).
– Кожне життя важливе.
Роботи побільшало. Ми кожного дня 24/7 в строю. На щастя, в перший рік у нас відбулося оновлення техніки, зараз триває її заміна. У нас на фото уже не побачиш радянських зразків техніки, яким по 30–40 років. Не скажу, що їх зовсім немає. Певну категорію техніки ми лишили: машини підвищеної прохідності для гасіння пожеж в екосистемах, допомоги нашим лісівникам при гасінні. В основному техніка вся оновлена, сучасна, новітніх зразків.
– Яка найбільш сучасна техніка у вас є?
– Напрямків дуже багато. Починаючи з рятувальних робіт: по інших містах щоденно розбирають завали, конструкції: це і підйомна техніка, і рятувальна, закінчуючи підводним розмінуванням, унікальним напрямком. Що конкретно цікавить?
– Наприклад, про підводне розмінування.
– Є дрон за кілька мільйонів, який передали країни‐партнери в межах певних програм. Він дозволяє обстежувати водні акваторії, виявляти вибухонебезпечні предмети і інші предмети.
– Як відбуваються роботи з підводного розмінування? Що знаходять?
– Роботи здійснюються нашим підрозділом і відбуваються не тільки на території Черкащини. Згідно з планом протимінної діяльності, в цьому році на території Черкащини обстежили й очистили дві водойми закритого типу в Уманському районі.
Що стосується Дніпра, то виклики можуть бути щоденні. Зараз же рівень води вищий. Пляжі очищені. Знизиться рівень води – виклики почастішають.
– Тобто під водою, зокрема, російські ракети і дрони?
– Так.
Читайте також: Піднімає з водойм Черкащини «шахеди» і ракети: історія водолаза‐сапера з Маріуполя
Люди знайшли частину якоїсь труби й кажуть, що стирчить ракета з землі
Олександр Євпак під час інтерв’ю з «18000»
– Розкажіть про особливі чи героїчні вчинки рятувальників на Черкащині.
– Кожен виклик – це вже геройський вчинок. Це ж не спортзал – це агресивне середовище. Вогонь, дим, підвищена температура, робота під водою. І кожен з тих, хто здійснює свій функціонал за певним напрямком, уже робить героїчний вчинок.
А кожен виклик під час повітряної тривоги… Не кожен знайде в собі сміливість і йтиме в таке середовище. Кожен бере на себе величезне фізичне навантаження, тому що захисний одяг, бронежилет, бронекаска, прилади для захисту органів дихання – це десь кілограмів 45 на собі. І годину, дві, три, чотири – стільки, скільки потрібно.
– Всі можливі служби, мабуть, з усієї країни були залучені до ліквідації наслідків ударів по місті Шостка. Чи долучилися черкаські рятувальники?
– Так, рятувальники і психологи залучені для надання допомоги і роботи в пунктах незламності з населенням. І не тільки у Шостці, а ще інші області, де наші підрозділи виконують певні види робіт.
– Які області?
– Харківщина, Житомирщина, Київщина, Дніпропетровщина.
– Зважаючи на те, що частина особового складу працює в інших областях, чи ускладнює це роботу в Черкаській області?
– Напрямків чимало. Це рятувальні роботи, роботи на висоті. Наприклад, той випадок, коли російський дрон влучив біля Чорнобильської станції над четвертим реактором, наші рятувальники здійснили роботи на висоті 150 метрів. У від’ємну температуру навколишнього середовища, в сніг, з мокрим дощем, замерзанням, обледенінням.
Населення Черкащини при будь‐яких можливих сценаріях не відчує цього. Це однозначно. Тому що достатньо сил і засобів, достатньо новітнього обладнання, люди підготовлені, налаштовані.
Інтерв’ю з керівником ДСНС у Черкаській області
– Свого часу від різних служб, зокрема, якщо не помиляюсь, ДСНС Київської області, була інформація про те, що шахеди нібито під час атак розкидають вибухонебезпечні предмети. Чи фіксували таке на Черкащині?
– Так.
Є кілька видів дронів: «Герань‐2», «Гербера». У них є можливість нести на собі касетний заряд із затримкою. І у нас, на щастя, це сталося на незаселеній території в Холодноярському національному заповіднику. Там потім загорілася лісова підстилка. Піротехніки і вибухотехніки національної поліції визначили, що це були саме такі касетні заряди з затримкою.
– Пам’ятка для читача, який читатиме нас: як діяти, коли бачиш потенційно небезпечний предмет?
– Не підходити до нього і зателефонувати 101, 112, повідомити про те, що є підозрілий предмет.
Усі ми в засобах масової інформації або інших джерелах бачили, який вигляд має дрон літакового типу або ракета. Тому, якщо є підозра на те, що це саме небезпечний предмет, пов’язаний з війною, краще зателефонувати в службу порятунку або національну поліцію, повідомити, де це, що це, за яких обставин знайдено.
Таких дзвінків, на жаль, щоденно дуже багато. Але є і дзвінки, які не підтверджені. Тобто люди знайшли частину якоїсь труби і кажуть, що стирчить ракета з землі. Слава Богу, що це не ракета, а будівельне сміття. Але ми на кожен випадок реагуємо.
– Щодо кадрової ситуації в службі, які є вакансії нині?
– Готові приймати людей, які вміють і хочуть робити добру, гарну справу на користь суспільства, області, держави. Вакансії різні: від рятувальників до інженерів, які мають вміння працювати на різних типах будівельної техніки, екскаваторах, бульдозерах. Треба водолази, піротехніки. Активно займаємося працевлаштуванням ветеранів. Ті, які пройшли гирло війни і мають вади зі здоров’ям після поранень. Це героїчні люди, і ми до них ставимося з повагою.
– На яких посадах працюють ветерани?
– Непов’язаних з ризиком для життя. Там, де вони можуть здійснювати свої функціональні обов’язки.
Олександр Євпак під час інтерв’ю
– Як часто доводиться рятувати тварин? Були матеріали про лелек, котів. Як часто і кого доводиться рятувати?
– Здається, останній випадок – це песик. Хлопці винесли з диму, з полум’я. Якщо є шанс врятувати життя, вони це зроблять, навіть іноді ризикуючи власним життям.
Коли потрібно дістати велику рогату худобу з величезної глибини – це ж також певна небезпека. І потрібно мати навички спуститися в колодязь. Там тварина, вона налякана, може вчинити агресивні дії. Вона ж не розуміє, що її рятують. Або той же пес. Тобто хлопці заряджені на здійснення свого функціоналу.
– Фінальне. Що, на вашу думку, найважче і що найприємніше в роботі вашої служби?
– Найприємніше, це, мабуть, результат. Ми не стоїмо на місці, а розвиваємося. У всіх напрямках. Найприємніше, це те, що колектив після завдань повертається в тому ж самому кількісному складі зі збереженим здоров’ям.
Приємне ставлення суспільства до Державної служби надзвичайних ситуацій. До нас рівень довіри, я вважаю, надвисокий.
А найскладніше, мабуть, ухвалювати рішення, коли повинен віддати наказ особовому складу на певні дії, знаючи, що навколо небезпека.
