Вісті Черкащини Чи треба когось з росіян вшановувати назвами вулиць і що це можуть бути за росіяни: позиція лідера руху “Деколонізація. Україна” Вадима Позднякова
Громадський активіст, співзасновник руху “Деколонізація. Україна” Вадим Поздняков поділився власним баченням критеріїв відповідності російських діячів політики, культури і мистецтва, на честь яких в Україні можуть бути названі вулиці
Про це він заявив в інтерв’ю харківському медіа “Ґвара”.
“Необхідно зайняти жорсткішу позицію: якщо російський діяч не висловлювався на підтримку незалежності України, не допомагав Україні, йому не місце в назвах вулиць. Теоретично в Україні могли б залишитися умовні Сахаров, Герцен, Борис Нємцов, Валерія Новодворська – дуже маленький порядок цифр”, – зазначив Поздняков.
Читайте також: Ющенко: на площах Києва мають бути пам’ятники українським князям, гетьманам, композиторам, поетам
А якщо людина була російським культурним діячем чи науковцем, як Менделєєв чи Ціолковський, “але не говорила про Україну ні хорошого, ні поганого” – назви на пошану цих осіб Україні не потрібні, вважає громадський активіст. “У нас недостатньо своїх вчених, письменників, поетів? Більш ніж достатньо”, – пояснив Поздняков.
Підхід попереднього керівництва Інституту національної пам’яті
Наявність в Україні досі певної кількості назв вулиць, меморіальних дошок та, в окремих випадках, пам’ятників, Вадим Позняков пояснює позицією минулого керівника Інституту нацпам’яті Антона Дробовича.
“Є питання до попереднього очільника Інституту національної пам’яті. Була суперечлива позиція щодо Одеси – деякі прізвища, на його думку, не підпадали під закон про деколонізацію: Бабелі, Буніни, Паустовські – весь імперський міф. За нового керівника Алфьорова ці прізвища фаховими висновками внесли під дію закону. Через відсутність чіткої позиції попереднього очільника низка вулиць, названих на честь росіян, лишилася у Харкові: проспект Курчатова, вулиця академіка Павлова, проспект Жуковського. Закон трактувався так, що треба перейменувати вулиці лише на честь тих росіян, які чітко висловлювалися проти України. А ті, хто просто були російськими вченими, письменниками, поетами, але без заяв щодо України, формально під дію закону не підпадали. Більшість, на жаль, досі не підпадає, і це треба вирішувати”, – описав ситуацію Поздняков, так як він її бачить.
Читайте також: 10 найвідоміших українських бардів для тих, кому не вистачає Висоцького
“Позиція Інституту національної пам’яті досі хитка. Сподіваємось на фахові висновки по Висоцькому, щоб закрити питання з пам’ятником (у Харкові – ред.) біля Палацу Спорту — це ганьба біля розбитого російськими ракетами Палацу Спорту мати російський імперський маркер”, – додав лідер руху “Деколонізація. Україна”.
