Черкаський археолог розповів, як наввипередки з грабіжниками досліджував кургани

Поблизу села Нетеребка на Корсунщині у 2011 році розкопали Скіфський царський курган. Там працював археолог Михайло Сиволап. Однак місце приваблювало не лише археологів. 

Кілька історій розкопок курганів археолог, краєзнавець і засновник Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини Михайло Сиволап розповів для «18000».

– Я його (курган – ред.) виявив ще у 2008 році, якраз тоді його пограбували наші сучасники, — розповідає археолог, — але вони його не дограбували, бо їх прогнали.

Потім поле засіяли буряками. Грабіжники не могли сховатися в низьких буряках, тому чекали, поки посіють кукурудзу чи соняшник — високі рослини, щоб повернутися непоміченими. Але грабіжникам так і не пощастило: археологи їх випередили. Пан Михайло знайшов спонсорів, додав дві свої річні зарплати й команда розпочала розкопки.

Археологи з’ясували: цей курган грабували ще й самі скіфи.

– Вони зайшли із сусідньої могили царського коня шестиметровим підземним ходом. Зайшли там, де були ноги царя і лежав його зброєносець. Від царя залишилась тільки частина скелета і бронзовий пояс. Від цариці — майже нічого, — пригадує пан Михайло. У могилі було три тайники. Один з них був пограбований.

Коли на розкопки приїхали археологи, грабіжники намагалися їм завадити: лякали охоронців уночі, і говорили, мовляв, ті копають незаконно. Попри це, таки знайшли другий тайник. Під залишками скелета зброєносця була ямка, в якій лежала скручена золота жіноча діадема із зображенням чотирьох грифонів.

— Пройшло ще чотири дні, і ми під плінтусом, а у них плінтуси були по периметру могили, знайшли розпрямлену золоту нашийну гривну (шийна прикраса у вигляді металевого обруча, — ред.). Друге золото! – додає Михайло Сиволап.

Нині ці знахідки зберігають у Черкаському обласному краєзнавчому музеї. А зображення одного з грифонів на діадемі стало емблемою Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.