Черкаські онкохірурги представили свої напрацювання на міжнародній конференції у Вінниці
Нещодавно у Вінниці відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Інтегровані підходи в онкології — від хірургії до реабілітації». Свій досвід на ній представили й лікарі Черкаського клінічного онкоцентру: хірург-онкоуролог Роман Морару-Бурлеску й онкохірург, який спеціалізується на пухлинах голови і шиї, Олександр Хлинін.
Конференція була присвячена 80-й річниці онкологічної служби Вінниччини. Завідувач відділу урології, нефрології та трансплантації нирки Черкаського онкоцентру Роман Морару-Бурлеску каже, що на такі заходи, як правило, збираються всі провідні онкологи, тож є унікальна можливість донести до медичної спільноти інформацію про новітні технології, щоб імплементувати світові можливості у місцеві реалії й лікувати відповідно до єдиних стандартів.
Його виступ тривав дещо більше, ніж зазвичай, — 30 хвилин, і був присвячений темі раку сечового міхура. За словами Морару-Бурлеску, це серйозна й велика тема, що поділяється на кілька напрямків — м’язово-інвазивний і м’язово-неінвазивний рак.

Фото Романа Морару-Бурлеску
— Хотілося донести кілька важливих аспектів. По-перше, з’явилося багато нових препаратів для лікування раку, і частина з них уже зареєстрована в Україні. По-друге, після початку медичної реформи ендоскопічні стійки з’явилися в багатьох районах, і досить часто неонкологи лікують початкові форми раку сечового міхура, не проводячи необхідних маніпуляцій, що значно підвищує ризик рецидиву. Через це виживаність пацієнтів може зменшуватися майже на 50%, — пояснює лікар.
Він зауважує, що в таких випадках важливо своєчасно скеровувати пацієнтів до онкоцентрів, адже пухлини не обмежуються лише хірургічним лікуванням. Це завжди поєднання з медикаментозним і хімієпроменевим лікуванням або імунною терапією.

Фото Романа Морару-Бурлеску
Під час виступу черкаського онкоуролога йшлося про актуалізацію нових стандартів у лікуванні раку. Медики обговорили всі стандарти та маршрути при кожному типі раку сечового міхура, на кожній стадії.
— Наприклад, ми довели, що не обов’язково акцентуватися на БЦЖ-терапії — і без неї внутрішньоміхурова хімієтерапія може давати такі ж результати. Крім того, нині у світі спостерігається прорив у хіміотерапевтичному лікуванні м’язово-інвазивних, занедбаних форм раку. Якщо все робити правильно, то виживаність пацієнтів збільшується утричі — з 16 до 48 місяців, — додав Роман Петрович.
За словами Романа Морару-Бурлеску, під час таких конференцій хірурги діляться один з одним різними хірургічними методиками: з видалення сечового міхура та варіантами модифікацій при формуванні штучного сечового міхура.

Фото Романа Морару-Бурлеску
Деякі нюанси від колег черкаські медики можуть впровадити у свої стандартні протоколи операцій. За словами пана Романа, такі суто технічні хірургічні доповнення теж сприяють покращенню результатів лікування.
За його словами, фахівці відділу онкоурології Черкаського онкоцентру беруть участь у таких заходах майже кожні два місяці, постійно презентуючи власні напрацювання.
— У нас уже є низка запатентованих методик, які ми впровадили в нашому закладі. Тепер ними користуються хірурги в інших регіонах України. У жовтні ми були у Вінниці, у листопаді виступатимемо з доповідями на «Movember» і «Up-to-Date 6.0», а в грудні — на Всеукраїнському урологічному марафоні, де покажемо живу хірургію, — каже онкоуролог.
Він зауважує: такі конференції дають не лише обмін досвідом і новітню інформацію, але й розуміння того, як її імплементувати в заклади, причому з реальними напрацюваннями саме в умовах нашої країни.
Онкохірург Олександр Хлинін, який спеціалізується на пухлинах голови і шиї, представив на конференції мультимедійну доповідь із фото- та відеоматеріалами численних хірургічних випадків.

Фото Олександра Хлиніна
За його словами, лікування злоякісних новоутворень голови та шиї залишається складною проблемою навіть у сучасній онкології.
— Анатомічні особливості цієї ділянки змушують хірургів виконувати складні втручання, які можуть призвести до порушення ковтання, жування, мовлення, дихання. Тому в сучасній онкології голови і шиї вже не достатньо радикально видалити пухлину, необхідно ще й максимально відновити втрачену функцію органа та забезпечити реабілітацію пацієнта, повернути в соціум здорову людину, — розповів лікар.
Тому в Черкаському онкоцентрі хірурги оперують відповідно до сучасних стандартів і водночас застосовують реконструктивно-відновні хірургічні втручання. У цьому і є суть інтегративного підходу в лікуванні раку: поєднання стандартних методів із додатковими, так само науково обґрунтованими. Усе — задля покращення якості життя пацієнта та мінімізації ускладнень, каже Олександр Хлинін.
Черкаський онкохірург розповів, що за результатами конференції планує також впровадити в практику онкоцентру використання титанових індивідуалізованих імплантів для реконструкції нижньої щелепи після часткового її видалення.
— Ми вже почали впроваджувати такі елементи для реконструкції після резекції. Один із таких випадків — пацієнтка з раком нижньої щелепи. Ми видалили половину нижньої щелепи й відновили її за допомогою імпланта, створеного 3D-технологіями й комп’ютерним плануванням за моделлю щелепи пацієнтки. Усе це зробили за одну операцію. Зараз пацієнтка походить променеву терапію, — розповів лікар.
За його словами, конференції з міжнародною участю є важливою частиною професійного зростання, бо це — платформа для оновлення знань, обміну досвідом та розширення професійних зв’язків.
— На конференціях часто презентують новітні хірургічні методики. Тож участь у них допомагає зрозуміти майбутні напрямки хірургії і медицини загалом. Ми долучаємося до таких заходів щонайменше 3–4 рази на рік. Це допомагає впроваджувати побачене у власну практику, підвищує довіру пацієнтів і до лікарів, і до всього нашого закладу, — каже пан Олександр.
Онкохірурги Черкаського онкоцентру наголошують: сучасна онкологія — це командна робота, безперервне навчання і впровадження нових підходів, що допомагають не лише вилікувати пацієнта, а й повернути його до повноцінного життя.