Вісті Черкащини 
Череп, що пролежав у камені мільйони років, допоміг відтворити обличчя одного з перших родичів людини
Завдяки технології цифрової реконструкції вчені відтворили обличчя одного з найвідоміших викопних гомінінів – австралопітека віком приблизно 3,67 мільйона років, якого лагідно називають Little Foot (“Маленька нога”).
Результати відповідного дослідження науковці опублікували у журналі Comptes Rendus Palevol, пишуть CNN та Science Alert.
Викопний зразок вражає своєю збереженістю, попри те, що череп предка був розчавлений і деформований протягом надзвичайно тривалого перебування у товстому шарі породи, схожої на бетон.
Зібравши обличчя австралопітека, науковці проаналізували реконструкцію та порівняли її з іншими гомінінами й людиноподібними мавпами. Це допомогло заповнити деякі прогалини в еволюційній історії людського обличчя, а також облич наших давніх родичів.
Little Foot уперше виявили у 1980 році в печері Стеркфонтейн у Південній Африці. Як підказує прізвисько, спочатку дослідники знайшли лише чотири невеликі кістки його гомілковостопного суглоба.
Лише у 1990-х роках науковці виявили решту скелета, вмурованого в стіну печери. Після цього знадобилося ще 15 років, щоб обережно витягти його з твердої породи.
Зразок загалом відносять до роду Australopithecus, однак точно визначити, до якого саме виду він належить, складно. Частково це пов’язано з тим, що череп був сильно стиснутий і пошкоджений рухом та тиском кам’яної породи протягом мільйонів років.
Тому для нового дослідження команда вирішила відновити первісну форму черепа, використавши мікрокомп’ютерну томографію з рентгенівським випромінюванням. Проводили експеримент у дослідницькому центрі Diamond Light Source у Великій Британії.
Сканування дозволило створити високодетальну цифрову 3D-модель із роздільною здатністю 21 мікрометр. Далі кістки та зуби віртуально відокремили від навколишньої породи. Череп поділили на п’ять “блоків”, які пересували в 3D-моделі, немов елементи пазла, у спробах повернути їх у початкові позиції.
Після цього дослідники визначили та виміряли ключові “орієнтири” на реконструйованому черепі, проаналізували його форму і порівняли з черепами інших австралопітеків, а також сучасної людини, горили, шимпанзе й орангутана.
Розмір мордочки “Маленької Ноги” був середнім між горилою та орангутангом, тоді як форма була ближчою до тієї, що спостерігається в орангутанів і бонобо.
Виявилося, що хоча Little Foot знайшли у Південній Африці, розмір і форма його черепа більше подібні до зразків Australopithecus зі східної частини континенту.
Водночас він має характерну форму орбітальної ділянки (очних ямок), яка відрізняється від інших відомих зразків. Це може пролити світло на особливості його еволюційної історії.
“Еволюційний тиск міг діяти саме на орбітальну ділянку гомінінів пліоцену у Південній Африці, можливо, через нестабільність довкілля. Це могло призводити до дефіциту харчових ресурсів, які ставало складніше знаходити, або до необхідності переходити на альтернативну їжу, що вимагало певних зорових здібностей”, – пишуть дослідники.
Втім, як і в будь-яких дослідженнях складної історії гомінінів, автори застерігають: робити остаточні висновки поки що важко.
Точний вид, до якого належить Little Foot, досі залишається предметом дискусій – дослідники припускають, що це може бути вид prometheus або africanus роду Australopithecus. Можливо, це новий вид або навіть раніше невідомий родич людини.
Крім того, між самцями і самками одного виду могли існувати значні відмінності, що ускладнює класифікацію викопних зразків.
Дослідники також визнають, що їхня реконструкція “є попередньою і, ймовірно, може бути вдосконалена в майбутньому”, адже деякі деформації виправити не вдалося.
Подальші дослідження можуть допомогти чіткіше відтворити обличчя наших давніх родичів.
