Вісті Черкащини Бронь від мобілізації військовозобов’язаних, які в розшуку: адвокат пояснив чи можливо це і коли саме
У Верховній раді хочуть дозволити працевлаштовувати людей, які не стоять на обліку у ТЦК та перебувають у розшуку. Також вони зможуть отримувати бронь на підприємствах, які визнані критично важливими для економіки та оборонно-промислового комплексу
Відповідний законопроєкт №13335 Комітет Верховної Ради з питань нацбезпеки рекомендував до ухвалення в першому читанні. Його ініціаторами виступили депутати Давид Арахамія, Олександр Завітневич, Галина Янченко, Роман Костенко, Юрій Здебський та інші.
Еспресо запитав роз’яснення в адвоката Романа Кичка, як працюватиме закон у разі його ухвалення та чи справді критично-важливі підприємства зможуть бронювати тих, хто не стоїть на обліку у ТЦК.
Щодо бронювання осіб з порушеннями військового обліку
“Людей, які не перебувають на обліку, чи перебувають у розшуку або ж мають неправильно оформлені військово-облікові документи, дозволятимуть брати на роботу і навіть отримати бронювання.
Механізм бронювання зараз автоматизований, відбувається через “Дію”. І логічно, що Кабмін буде вносити відповідні зміни у разі прийняття цього законопроєкту. Щодо самого механізму, то це швидше технічні моменти. Наразі не можна конкретно та однозначно сказати, як буде здійснюватись бронювання тих, хто перебуває у розшуку, чи у випадку відсутності військово-облікових документів. Технічні моменти доопрацюють уже в реєстрі. Кабінет міністрів повинен прийняти нові зміни, передбачивши такий механізм”, – пояснив Роман Кичко.
Наразі процедура бронювання відбувається через реєстр і ним же перевіряється.
“Скоріш за все, будуть внесені зміни технічного порядку порталу “Дія”, через який і здійснюється бронювання, щодо функціонування самого “Резерву” і бронювання – як система пропускатиме певних осіб, з порушеннями в документах.
Така категорія, як “розшук”, там нічим не врегульована. Порушенням правил військового обліку це, фактично, і є розшук. Бо в “Резерві” на одній сторінці пише “ви у розшуку”, а коли відкривається обліковий документ – “порушення правил військового обліку”.
Але проблема у тому, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено жодного розшуку за вчинені адміністративні правопорушення. Це категорія, яка юридично не сформувалась, але цей термін використовують. Йдеться про те, якщо людина у цьому розшуку, або розшукується за порушеннями правил військового обліку, вона може бути затримана і доставлена до приміщення територіального центру для притягнення адмінвідповідальності і штрафу”, – пояснює адвокат.
Кримінальна відповідальність – це вже інша категорія, яка стосується ухилення від мобілізації. Закон чітко розмежовує: адміністративні порушення (розшук за обліком) та кримінальні злочини (ухилення). Законодавець таким чином хоче запобігти можливості уникнення кримінальної відповідальності через бронювання.
“Тому знову ж таки – ті статті, які згадуються у розрізі кримінального кодексу, в них мова йде про кримінальну відповідальність. Але, підсумовуючи – питання розшуку юридично врегульоване у кримінальних провадженнях. В адміністративних правопорушеннях і порушеннях правил військового обліку і те, що зараз відображається у військово-облікових документах, і те, що не дає можливість військовозобов’язаним бронюватись, то там юридично ніякої категорії розшуку у жодному нормативному акті не закріплено”.
Процедура бронювання осіб, які перебувають у статусі розшуку
Юрист пояснює, що зараз ще чітко не визначено, як буде здійснюватись бронювання осіб з порушеннями.
“Ймовірно, при працевлаштуванні бронювання надаватиметься автоматично на 45 днів. Це свого роду випробувальний термін, протягом якого особа має усунути порушення. Стати на облік, оновити документи тощо. Після завершення 45-денного терміну, якщо особа владнала всі питання, то бронювання продовжується автоматично. Якщо ні, то працівника можуть звільнити на підставі невиконання вимог законодавства”, – розповів юрист.
Нагадаємо, у Міноборони вже заявили, що не підтримують відповідного законопроєкту.
“Надання переваг працівникам підприємств, установ і організацій, які визначено критично важливими для функціонування економіки в особливий період, у сфері оборонно-промислового комплексу, перед військовозобов’язаними, які підлягають бронюванню на підставі ч. 1 статті 25 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, є неприпустимим”, – йдеться у висновку відомства.
