AI виходить на сцену. Кожна п’ята пісня в українських чартах створена штучним інтелектом

Поруч з живими артистами в українських чартах дедалі частіше з’являються треки, повністю або часового згенеровані штучним інтелектом. Хто стоїть за цими “віртуальними” хітами і як вони потрапляють у рекомендації?
Віднедавна в соцмережах музиканти скаржаться на “віртуальні” гурти, викривають фейкових артистів і звертають увагу на те, що частину хітів ніколи не виконували люди. Якщо раніше шоу-бізнес будувався навколо особистості, продюсера, сцени і телеефірів, то тепер дедалі частіше йдеться про масове виробництво треків.
Невідомі автори можуть створювати десятки пісень на день у надії, що хоча б одна “залетить” і принесе прибуток. У цій новій реальності музика – це історія не лише про творчість, а й про технологічні інструменти заробітку. Замість класичної формули “слава плюс гроші” дедалі частіше працюють просто гроші.
Тут починається головна дискусія. Чи справді ШІ-музика така популярна? Хто слухає ці треки і чому вони стають вірусними? Як на цьому заробляють і яку загрозу чи користь це несе для справжніх артистів та індустрії загалом?
Як згенеровані пісні захоплюють чарти
Восени 2025 року для глобальної музичної індустрії сталася подія, яку ще кілька років тому було складно уявити: згенерований штучним інтелектом трек Walk My Walk віртуального гурту Breaking Rust за місяць зібрав 3 млн прослуховувань на Spotify та очолив американський чарт Billboard Country Digital Song Sales.
Цей чарт враховує не просто прослуховування, а платні цифрові завантаження в США. Тобто користувачі не лише слухали трек, а й купували його. Успіх Breaking Rust показав, що ШІ-музика може бути не тільки популярною, а й приносити дохід.
Паралельно з появою популярних ШІ-пісень сформувалася й інша тенденція: різке зростання кількості згенерованої музики. Треки, які стають популярними, є лише невеликою частиною загального потоку такого контенту.
Музичний критик Олексій Бондаренко констатує, що ШІ значно спрощує вхід у музичну індустрію, адже не вимагає традиційних навичок, досвіду чи участі живих музикантів. Це перенасичує ринок автоматично згенерованими треками.
“Ти можеш створити трек, залити його через умовний дистриб’ютор і він там буде жити. Проблема ШІ-музики в тім, що вона “заспамлює” ринок”, – додає він.
За даними Spotify, протягом 2025 року платформа видалила понад 75 млн композицій, які вважала “спамними” та створеними за допомогою нейромереж.
ШІ-творчість швидко проявилася і в Україні. За даними NGL.media, на початку 2025 року серед сотні найпопулярніших пісень в українському YouTube було лише дві, створені за допомогою ШІ. За дев’ять місяців їх частка зросла до 14%.
Аналіз ЕП показує ще помітніші масштаби: у рейтингу сотні найпопулярніших пісень в Україні за останній тиждень щонайменше кожна п’ята композиція може бути згенерована штучним інтелектом.
Оскільки детектора, який би точно виявляв ШІ-музику, поки не існує (особливо враховуючи, що трек може додатково обробляти людина), то для оцінки використовувалися непрямі ознаки. Серед них – відсутність інформації про автора, соцмереж чи інших контактів, недавно створений канал, масове завантаження треків за короткий період, а також відеоряд, згенерований ШІ. Часто такі канали публікують нові пісні з інтервалом кілька днів протягом певного часу.
За словами Бондаренка, використання ШІ як інструменту для створення партій чи ефектів стало частиною сучасного музичного продакшену. У багатьох випадках людина використовує ШІ для створення музики або тексту, а далі самостійно доопрацьовує трек, робить зведення чи мастеринг. Ба більше, з ШІ як інструментом для пошуку нового звучання експериментують навіть відомі артисти.
Проте повністю згенеровані ШІ-артисти, на думку Бондаренка, позбавлені культурної цінності, адже за ними немає особистості. Це підтверджує практика. Більшість каналів, чиї ШІ-треки потрапляли до топ-100, позиціонували себе як добірки популярної української музики з шаблонними назвами на кшталт “ХітяріУМ” або “Танцювальна пісня про ревнощі, розбиту любов і нічні думки”.
Утім, є спроби створити з ШІ повноцінний “артистичний образ”. У 2025 році спалахнув скандал довкола нібито українсько-литовського панк-гурту Transportna. Проте після треку “Ніби у кіно” стало очевидно, що композиція згенерована ШІ.
“Музикантів” видала неохайність. У кінці треку звучить: “Звук дещо посилюється і поступово поглинає музику, залишаючись звучати наодинці ще кілька секунд, перш ніж різко обірватися”. Тобто замість того, щоб виконати інструкцію, ШІ додав її як частину тексту. На той момент гурт мав сотні тисяч переглядів і прослуховувань.
Скільки і як на цьому заробляють
Джерелом доходу для творців такої музики є стримінгові платформи: Apple Music, Spotify, YouTube Music і YouTube, де відео з треками теж монетизуються.
ШІ-музика заробляє не якістю, а масовістю. Розрахунок на те, що одна з них “вистрілить”. Типовий згенерований трек – поп-музика на універсальні теми (кохання, ревнощі, розлука) з мелодією, яка легко запам’ятовується. За допомогою сучасних застосунків можна генерувати десятки таких треків за кілька хвилин.
Далі цю музику завантажують на канали з назвами на кшталт “Українські хіти 2025” чи “Популярні пісні про любов”, додаючи релевантні хештеги. Розрахунок простий: якщо хоча б один трек стане вірусним, він може потягнути за собою інші.

Усі канали з ШІ-музикою з проаналізованого ЕП топу YouTube створені лише кілька місяців тому і вже мають мільйони переглядів. За оцінками опитаних ЕП експертів, один такий канал з близько 60 млн переглядів міг принести власнику 50-70 тис. дол. Точні суми залежать від ніші, аудиторії та ставок за тисячу переглядів.
Утім, така модель не довготривала. За словами CEO Tyshchuk Digital HUB Ольги Тищук, з літа 2025 року YouTube почав відстежувати такі канали і періодично їх “чистити”. Ідеться не про блокування каналів, а про вимкнення монетизації.
Через це “ШІ-композитори” змушені постійно переходити з одного каналу на інший, паралельно переганяючи трафік, щоб не втратити слухачів.
“Ви думаєте, що це один канал, але насправді це мережа. Вони втрачають монетизацію на одному каналі і просто ведуть трафік на інший, де ще можна заробляти. Зовні це виглядає як один бренд, але насправді це кілька пов’язаних майданчиків, які страхують один одного”, – розповідає Тищук.
Показовий приклад – мережа каналів DJ Kaifar та Amaya Roma. Останній втратив монетизацію в грудні 2025 року, після чого на ньому перестали з’являтися відео. Натомість там залишилися збірки та альбоми, які перенаправляють аудиторію на канал DJ Kaifar. Саме він наразі є активним майданчиком: у топ-100 пісень на YouTube є чотири його треки, які мають ознаки ШІ-генерації.
“Я знаю команди, які одним кліком можуть завантажити сто згенерованих ШІ-відео. Це не творчість, а конвеєрне виробництво. Вони розуміють, що такий канал проживе три-чотири місяці, тому їх стратегія – за цей короткий час максимально набрати перегляди, поки YouTube не зніме монетизацію”, – розповідає Тищук.
Вона пояснює, що зазвичай нові канали навіть не вирощують з нуля. Їх просто купують з підключеною монетизацією за 100-500 дол. “Ти кажеш, яку нішу хочеш, і тобі дають готовий канал”, – додає Тищук.
Творці ШІ-пісень заробляють і на стримінгових платформах. За словами музиканта і співзасновника лейблу “Грай” Олексія Кириченка, стримінги дають артисту менше грошей, ніж здається, бо платформа, дистриб’ютор і лейбл стягують комісію.
“Нарахування зі стримінгових платформ будується за моделлю Pull System. Монетизація з користувача вмикається, якщо пісню прослухали понад 30 секунд. Платформа бере 30%, свої відсотки – лейб чи дистриб’ютор”, – пояснює він.
ШІ-треки часто не мають традиційних лейблів, тож частина доходу може залишатися в творців або дистриб’юторів. “За приблизними підрахунками за каталогом лейблу “Грай”, за тисячу прослуховувань Spotify платить 0,7-1 євро, YouTube Music – 1 євро, Apple Music – 2-2,5 євро”, – каже Кириченко.
Наприклад, ШІ-пісня “Ніч” на сторінці Amaya Roma в Spotify має понад 3 млн прослуховувань. Це може принести 3 тис. дол. лише з однієї платформи. Трек “Коло плоту я дала ніжний поцілунок” завантажений з різних акаунтів і має сумарно 1 млн прослуховувань. Це може дати 1 тис. дол. лише від Spotify.
Як це впливає на індустрію
ШІ-музика впливає на індустрію в кількох площинах.
По-перше, креатори заповнюють стримінгові платформи новим контентом. Це нагадує ширше явище – “ШІ-відходи”, коли соцмережі та сайти перенасичуються згенерованими текстами, зображеннями та відео. У такому інформаційному шумі справжнім артистам стає складніше пробитися до аудиторії.
По-друге, 97% слухачів не відрізняють ШІ-трек від музики, створеної людиною. Різницю помічають професіонали: музиканти або продюсери з досвідом.
Контент-директор “Радіо Relax” Руслан Герасименко зазначає, що редакції помічають багато ШІ-треків. Він додає, що досвідчений музичний редактор поки що може визначити їх на слух, хоча з часом зробити це ставатиме складніше.
Якщо якість ШІ-треків зростатиме і вони охоплюватимуть дедалі більше жанрів, то така музика з’являтиметься і на радіо, і в закладах харчування. Питання авторських прав для повністю згенерованого контенту досі дискусійне.
Радіостанції відповідально ставляться до авторських прав та цінують людський досвід у музиці. “На “Радіо Relax”, як і на інших станціях радіогрупи, ми щоквартально звітуємо про використані музичні твори. Хочеться вірити, що всі кошти заслужено знаходять своїх авторів та виконавців”, – каже Герасименко.
Для артистів це важливо, адже роялті за публічне використання музики – одне з джерел їхніх доходів. Якщо частину ефірного часу почнуть займати ШІ-треки, то це вплине на загальні доходи індустрії. Наразі масового витіснення немає.
“Ми не бачимо масового переходу закладів на ШІ-музику. Вони обирають відомі хіти, а популярних ШІ-треків поки що небагато”, – каже виконавчий директор ГО “Українська агенція з авторських та суміжних прав” Сергій Шаповал.
Чому люди важливіші
Кому належать ШІ-треки? Чи можна зареєструвати на них авторське право і хто вважається автором? Ці питання відкриті не лише в Україні.
“Твір, створений ШІ, не підлягає реєстрації чи захисту, оскільки він за законом не є об’єктом авторського права. Якщо це гібридний твір (split-твір), де є людський внесок (слова чи мелодія), то ми можемо реєструвати саме цю частину.
Водночас ми діємо за загальноприйнятим принципом довіри до автора: поки він не заявить, що твір створений ШІ, ми не маємо права робити такі висновки. Відповідальність за заявлену інформацію лежить на ньому”, – пояснює Шаповал.
За словами CEO Crane IP Law Firm Івана Нікітченка, в Україні статус ШІ-контенту регулює закон про “Про авторське право і суміжні права”, який діє з 2023 року. Згідно з ним, якщо твір повністю згенерований програмою, без творчого внеску людини, класичного авторства не виникає, адже автором може бути лише людина.
Водночас документом передбачене так зване право особливого роду (sui generis). Воно дозволяє комерційно використовувати такий контент і забороняти його використання іншим. Це право діє 25 років і належить або користувачу, який задав параметри генерації, або власнику ліцензії на програму залежно від умов сервісу.
Для тих, хто масово виробляє ШІ-контент заради монетизації, питання авторства часто не ключове. Їх насамперед цікавить можливість дистрибуції на стримінгових платформах та отримання доходу від переглядів та прослуховувань.
Ще одна дискусійна тема – потенційне копіювання. ШІ-моделі навчаються на великому масиві треків, тому виникає запитання: якщо створити пісню в стилі конкретного виконавця, чи не буде це прихованим плагіатом?
Особливо з огляду на те, що значна частина такого контенту генерується за допомогою обмеженої кількості популярних сервісів. Саме тут правова й етична межа між натхненням і запозиченням стає дедалі тоншою.
“Добросовісні музиканти мали б бути зацікавлені в тому, щоб ШІ-сервіси розкривали дані про треки, які лягли в основу навчання ШІ-моделей (як змінив індустрію кейс Metallica проти Napster Inc.)”, – каже Герасименко.
Представники індустрії наголошують, що музика – не набір звуків, це образ артиста, його позиція, досвід і зв’язок з аудиторією. Алгоритм може імітувати жанр, але створити повноцінну особистість, за якою стоять історія та цінності, не здатен.
“Музична індустрія – це індустрія емоцій, ланцюжків взаємодії людини для людини. Це не просто аудіодоріжка, а концерти, фестивалі, активності, саундтреки найкращих фільмів та подій в житті людини”, – переконаний Герасименко.
Алгоритми ще не здатні імітувати такі емоції. Цінність артиста навряд чи можна ставити на шальки терезів поряд з ШІ-треками про поцілунки коло плоту.





