Як ветеранський простір допомагає зрозуміти біль війни, знають у Бужанській громаді на Лисянщині

Створення ветеранських просторів у малих громадах набуває особливої актуальності з кожним днем великої війни. Ці осередки стають не лише місцем підтримки для колишніх військових, але й центрами суспільних перетворень та єднання. Ветеранський простір, де захисники та їхні близькі отримують підтримку, спілкуються з тими, хто розуміє їхні проблеми одним із перших на Лисянщині було створено в Бужанській громаді. Цю ідею активно підтримала Бужанська сільська рада і особисто її голова Валентина Стадник. Вже у грудні 2024 року на базі КУ ” Центр соціальних послуг Бужанської сільської ради’’урочисто відкрили Ветеранський простір. Для цього відремонтували та облаштували приміщення в сільському будинку культури. Приміщення невеличке, але оснащене всім необхідним, тож захисники і їх родини зможуть там комфортно перебувати.
У ветеранському просторі практично щоденно можна зустріти його ідейну натхненницю, фахівця із супроводу ветеранів Світлану Коваль.
– Моя діяльність – це не просто оформлення документів чи довідок, – розповіла вона, – Це постійний, щирий і відкритий контакт з людьми, які повернулися з війни. З тими, хто переживає втрату, з родинами, яким важко самостійно розібратися у численних процедурах і державних механізмах. Я працюю для того, щоб жоден ветеран не залишився один на один із своїми проблемами. До мене приходять не лише за довідками і консультаціями. Часто наші захисники хочуть «просто поговорити», а мами загиблих, поранених, зниклих безвісти приходять вислухати їх біль. В цьому важливість моєї роботи – почути кожного, зрозуміти біль війни і допомогти її хоч трішки вгамувати.
У ветеранському просторі нещодавно відбулася зустріч із дружинами та матерями військовослужбовців. Члени сімей отримали не лише юридичні та психологічні консультації, а й підтримку одне від одного. Це була можливість поділитися своїм досвідом, поставити важливі запитання та почути відповіді фахівців. Ветерани війни, учасники бойових дій прочитали лекцію для учнів Бужанського ліцею про особливості сучасної війни, питання кібербезпеки та інформаційного протистояння. Окрім того, ветерани провели з учнівською молоддю тренувальні польоти на симуляторі FPV, що викликало великий інтерес у школярів і зробило захід ще більш захоплюючим.
У Ветеранському просторі відбуваються і свої свята: нещодавно тут вітали ветерана війни Максима Супруна, відзначили його видатні досягнення в обласних змаганнях «Бійці духу». На першому етапі у Звенигородському районі Максим посів перше місце з настільного тенісу та друге місце з армреслінгу в категорії 70 кілограмів.Також Максим брав участь у фінальних змаганнях у місті Черкаси, де показав високий рівень підготовки.
Не менш важлива і духовна підтримка ветеранів, яку взяло на себе подружжя Петро і Ольга Корунці з церкви Адвентистів сьомого дня.
Створення ветеранських просторів – це лише перший крок на шляху до забезпечення комплексної підтримки ветеранів. Необхідно, вважаж Світлана Коваль, створювати систему, яка передбачатиме не лише соціальну адаптацію, а й економічну реабілітацію, доступ до якісної медичної допомоги та психологічної підтримки. « Хочу зробити спортивний інклюзивний зал у Бужанці, адже я за фахом учитель фізичного виховання. Бо хлопці, які сюди приходять, кажуть «ну от якби у вас був зал, то я б із задоволенням ходив». І я вірю, що він таки зʼявиться, адже у нас об’єдналися і громада, і активні люди, сподівюсь, долучаться і спонсори та благодійники», – висловлює вона свою мрію.
Досвід створення ветеранського простору у Бужанці демонструє, що навіть у невеликих громадах можна організувати ефективну систему підтримки ветеранів. Тут наголошують, що хлопців, які пройшли війну, потрібно приймати такими, якими вони звідти повернулися, і допомогти, тому що ця проблема тільки розбухатиме. Цифри говорять самі за себе: у нас більше 600 тисяч ветеранів, а за прогнозами їх буде до трьох мільйонів. Це неспівмірні цифри і якщо порахувати ще й сім’ї воїнів, то це суттєва частина нашого суспільства, яка травмована.
Такі фахівці як Світлана Коваль сьогодні творять ветеранську політику. Вона з когорти першовідкривачів, бо ніде у світі немає такої країни, де б у 21 столітті на їх території велися бойові дії, стиралися з лиця землі міста, села. Нема такого прецеденту мужності й самовіддачі війська, так як немає прикладів того, як суспільство поступало з такими ветеранами. Нам нема в кого вчитися. Ми самі мусимо напрацювати цей досвід.
Іван СМОЛІЙ



