Як у Виноградській школі на Лисянщині вміють працювати на успіх

–Головний принцип у моїй роботі – дати зрозуміти, що від самих людей багато чого залежить, – вважає голова Виноградської територіальної громади на Лисянщині Микола Демерза. — Так, держава зобов’язана підтримувати нас, але якщо громада буде лише чекати, надіятись, що колись впаде манна з неба чи дотримуватися хибної думки, що, мовляв, «не на часі», то нічого не буде зроблено, ніхто нічого не отримає, і саме існування громади буде під загрозою. Тому коли підняли розмір орендної плати на рівень 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і в бюджеті з’явилися вільні кошти, вирішили частину вкласти їх у Виноградський НВК. Крім того, в рамках ініціативи «Спільно до навчання» щодо фінансової підтримки опорних шкіл, отримали від ЮНІСЕФ 110 тисяч гривень грошової допомоги.

Завдяки плідній співпраці дирекції навчального закладу з керівництвом Виноградської громади, депутатами, батьківським колективом, благодійниками, постійно зміцнюється навчально-матеріальна база школи. Протягом цього року проведені роботи з енергозбереження будівлі школи, ремонту та естетичного оформлення коридорів та кабінетів, оновлення шкільних меблів, харчоблоку, спортзалу, актового залу. Побачивши разючі переміни, які відбулися останнім часом, переконуєшся, що тут дійсно прагнуть до того, щоб про школу відгукувалися не просто як про навчальний заклад, а про храм науки, в якому б хотілося всім учитися й працювати.

Школі пощастило з директором – Оксаною Беліковою, людиною, яка вміє доводити почату справу до кінця, яка вірить в успіх і вміє на нього працювати. Рутинна робота директора, зізнається вона, забирає багато часу, енергії, проте коли бачиш, що праця дає плоди, де й сили беруться.

– Моя опора й підтримка – моя родина, – відкриває секрет своєї активної працездатності Оксана Миколаївна. – Без допомоги рідних я не зважилась би на таку посаду, бо вона, буває, потребує надзусиль. У директора ненормований робочий день, відпустка також досить умовна, адже у школі саме влітку, як правило, ремонт. Чоловік, який служить в ЗСУ, під час відпустки мене майже не бачив, але з розумінням поставився до моїх безкінечних справ. До речі, і він, і батьки дітей, які сьогодні воюють у найгарячіших точках, підтримують модернізацію школи, кажуть, що вони і стоять там, на «нулі» для того, щоб їх діти здобували знання в найкращих умовах. Це – на часі, бо після перемоги країні потрібні будуть розумні, освічені люди, яких ми і готуємо. Слід сказати, що виноградські педагоги своє завдання виконують успішно: за рівнем складання ЗНО нашими учнями, займаємо третю рейтингову позицію серед шкіл Лисянщини, із 22 випускників минулого року 17 поступили у вищі навчальні заклади.

У Виноградському НВК навчається 208 учнів, які доставляють сюди чотири шкільних автобуси з семи сіл не лише Виноградської громади, а й Жашківської. Школа для них, відверто зізнаються, діти – як другий дім, в якому саме вони є повноправними господарями. За словами Оксани Белікової, навіть ремонт у школі не починали без зауважень і пропозицій учнів. Їх фантазії, мрії, дизайнерські новації втілені у кольоровій палітрі при оформленні коридорів, класів, актового залу і навіть сходових маршів між поверхами закладу.

Іван СМОЛІЙ