Як сміхотерапія поета-гумориста з Лисянщини допомає під час війни

Микола Ніколаєв, якого в довоєнні часи радше знали на Лисянщині, як художнього керівника районного будинку культури, талановитого музиканта і співака, вийшовши на пенсію, став більше приділяти часу ще одному своєму захопленню – написанню гумористичних творів. А з початком повномасштабного вторгнення, каже, «ніби греблю прорвало» – чи не щодня з-під його пера виходять дотепні, гострі усмішки, які відразу ж, благо є соцмережі, стають доступні широкому загалу. Їх із задоволенням читають і на фронті, і в тилу. Ця сміхотерапія, каже пан Микола, виявилась у ці важкі часи людям як бальзам на душу, як ковток цілющого повітря. Шанувальниця його жартівливого слова Ольга Катан з Лисянки навіть назвала Ніколаєва «Хижинський Павло Глазовий».

«Я справді пишу в стилі мого улюбленого з дитинства поета-гумориста Павла Глазового. Це лаконічна мініатюра, яка дає можливість найкоротше, кількома фразами викликати добру посмішку чи вбивчий сміх. Ось так: сиджу в своїх Хижинцях, інколи, для настрою, беру в руки баян, але частіше ручку, щоб щось написати на злобу дня. Тем сьогодні вистачає. І в країні, і на Лисянщині, і в моєму рідному селі. Інколи виходить добрий жарт, а інколи сатира чи пародія. Коли можемо над чимось посміятися, воно вже не таке страшне. Це добре, бо страх не допомагає у війні, а тільки породжує паніку. А сміху, як свого часу казав Гоголь, «боїться навіть той, хто вже нічого не боїться», – розповів поет-гуморист.

Іван СМОЛІЙ

Читайте також: Мерседеси, мільйони і статус інваліда: голова Черкаської облради очолює тренд серед чиновників-інвалідів

Читайте нас також в Telegram!

16.12.2024 14:18
Переглядів: 836
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.