Вісті Черкащини Як проходить випробування війною Виноградська громада на Лисянщині
Приємно констатувати, що у Виноградській громаді на Лисянщині, майбутнє якої ще не так давно було під питанням, відбуваються позитивні зміни. Щоправда, дорога сюди як була в одних ранах-вибоїнах, так і залишилася – будівництво нової асфальтівки, яке мало тут початися ще торік, через війну перенесено на невизначений період. Але оптимізму це не збавляє – в сільській раді, де переважну більшість складають жінки, кипить робота – власними силами облаштовуються кабінети, коридори, готується приміщення під ЦНАП. Узбіччя доріг у всіх селах звільняються від чагарників, сухостою. У Вотилівці готується площа під майбутній фруктовий сад, шкільний автопарк поповнився ще одним автобусом.
Про сьогоднішні будні Виноградської територіальної громади ми поговорили з її очільником – Миколою Демерзою.
– Миколо Анатолійовичу, який сьогодні настрій у жителів сіл, що входять до вашої територіальної громади?
– Війна всім нам додала тривоги та переживань. Люди стали більш стриманими та обережними. Але, задля Перемоги, не шкодують ні сил, ні здоров’я. Правду кажучи, я вражений їхньою працьовитістю, ініціативністю і жертовністю. Часто перепиняють, цікавляться: «Анатолійовичу, що потрібно нашим воїнам?» Всі працюють задля Перемоги. Хтось ліпить вареники чи пече пироги, робить закрутки чи плете маскувальні сітки. Наша громада вже відправила бійцям ЗСУ, зокрема, 2400 банок рибних і м’ясних консервів, 300 кілограм квашеної капусти, 360 пар теплих шкарпеток, виготовили і передали 5600 окопних свічок, 260 маскувальних сіток. Жертвують зі своїх невеличких пенсій навіть пенсіонери. Діти малюнками намагаються підбадьорити дух захисників. Не забуваємо і про розвиток громади, адже ми не можемо просто «законсервуватися» і чекати кращих часів. Життя не стоїть на місці, навіть коли літають ракети. Тож, крім усього, в пріоритеті допомога онкохворим, сім’ям чорнобильців та загиблих військовослужбовців.
– Як вам працювати у цей важкий військовий час?
– Я ніколи не був кабінетним чиновником, та й персонального кабінету в мене поки що немає, майже весь час за кермом автомобіля. При цьому я дотримуюся свого життєвого принципу: спершу потрібно бути людиною, а вже потім – посадовцем. Війна – це випробування для кожного з нас. І кожен на своєму місці повинен робити все, що може – і навіть більше. Я з перших днів своєї роботи визначив для себе – працювати над згуртуванням громади, об’єднувати зусилля людей, а не ділитися за політичними переконаннями. А у війну питання єдності – найголовніше. Сьогодні ми дбаємо про школи, дитсадки, ФАПи, забезпечуємо їх усім необхідним, вносимо свою частку у функціонування Лисянської територіальної лікарні, виряджаємо на війну хлопців. На жаль, зустрічаємо загиблих героїв. Виноградська амбулаторія віднедавна стала ще й прихистком для десятків наших співвітчизників, які полишили рідні домівки через війну. З перших днів їхнього перебування у нашій громаді ми забезпечуємо цих людей продуктами харчування, предметами гігієни та одягом. Причому, робимо це постійно. Ось і нещодавно доставили і розподілили між біженцями гуманітарний вантаж, який передала Звенигородська районна організація Товариства Червоного Хреста. Хочеться, щоб люди, які повертатимуться додому після війни, повезли і добру згадку про Виноград, нашу громаду та її людей.
– Основа усякої господарської діяльності – економічна самодостатність громади. Як із цим у вас?
– Погоджуюсь із вами, саме фінансові важелі дають можливість розвиватися громаді. А в цей військовий час – кожна копійка працює на нашу Перемогу. Бюджет громади за минулий рік року, незважаючи на війну, ми виконали. Дякую за це депутатам сільської ради та членам виконавчого комітету, старостам, підприємцям та нашим орендарям-аграріям, які у цей надзвичайно складний час не втрачають віри і оптимізму. Особливо ТОВ «НВФ «Урожай», ТОВ «Інтерагроінвест», ТОВ «Агронива-Черкаси», ПП ПФ «Агробізнес-центр», ТОВ «Черкаська м’ясна компанія», які є основними платниками податків до бюджету. Мабуть, найнадійнішим нашим партнером є керівник фермерського господарства з Ріпок і депутат сільської ради Володимир Бондарчук, який вникає у всі проблеми громади і допомагає їх вирішувати.
–Що в планах Виноградської громади на нинішній рік?
–Найперше, хочемо купити трактора для комунального підприємства «Благоустрій» з навісним обладнанням, дробилку для гілок, завершити ремонт у сільській раді, у Виноградську амбулаторію шукаємо сімейного лікаря. На останній сесії сільської ради виділили 250 тисяч гривень для придбання житла цьому вкрай необхідному громаді спеціалісту. Торік ми надали житло і роботу лікарю-стоматологу Євгену Матвеєву, переселенцю із Волновахи, і він підняв стоматологічну службу на досить високий рівень. Не лише з громади, а й з усієї округи записуються до нього на прийом.
Ми розуміємо, що багато із запланованого на цей рік все ж доведеться відтермінувати. Наприклад, ремонт доріг, Але це – тимчасові труднощі. Дочекаємось Перемоги, і все надолужимо. А поки що робитимемо усе, щоб її наблизити.
Олександр ЩЕРБАТЮК
Читайте також: Після капітального ремонту волонтери з Катеринопільщини передали авто захисникам Донеччини
