Вісті Черкащини Вже місяць у Лисянці працює центр гуманітарної допомоги військовим і переселенцям
Небайдужим жителям Лисянки вже з перших днів війни вдалося налагодити ефективну роботу волонтерів, які забезпечують усім необхідним Територіальну оборону, війська та внутрішньо переміщених осіб. Ми побували в Центрі гуманітарної допомоги, де поспілкувалися з волонтерами, які у ці складні часи допомагає українській армії.
– З початком вторгнення російських окупантів в Україну жителі Лисянки були дещо шоковані і розгублені, – розповідає керівник Центру Тетяна Синицька. – Але вже на 2-3 день страх пройшов, з’явилося бажання чимось допомогти нашій армії, яка стала в нерівний кровопролитний бій з ворогом, не залишатися осторонь. Вирішили самоорганізуватися, стати волонтерами, допомагати бійцям ЗСУ та місцевій територіальній обороні. Більшість з нас до цього не мала досвіду волонтерства. Долучили рідних, друзів, колег по роботі та знайомих. Штаб своєї ініціативної групи розташували у приміщеннях споживчого товариства, які нам віддали безкоштовно. І – закипіла робота. На потреби оборони збираємо кошти, продукти, одяг різними способами: через соцмережі, територіальні громади, навчальні заклади, церкви. Підтримка надходить з Івано-Франківська, Чернівців, навіть з-за кордону. Нещодавно був гуманітарний вантаж з Португалії. Це уроджениця Лисянки направила землякам допомогу. Там були медикаменти, дитяче харчування, памперси. Минулого тижня допомогли з Польщі. Також отримали і каремати для військових.
Все побудовано виключно на довірі. Зі складними запитами виручає особиста комунікація. І так ми достукаємось до кожного. Просто потрібно вміти слухати та чути людей, а також доносити свою думку. Ніхто не відмовляє, навпаки, запитують, що ще потрібно зробити, підвезти, чимось допомогти.
Волонтери збираються кожного дня. Кожний у групі виконує свою роль. Робота кипить зранку до пізнього вечора – постійно під’їжджають машини, які то розвантажують пакунки, ящики, мішки то завантажують і везуть туди, де є найбільша потреба. Всередині будівлі – мішки з одягом для дорослих і дітей, які залишили свої речі в палаючих квартирах і будинках і знайшли прихисток на Лисянщині. В іншому кінці – ящики з кашами, тушонками, печивом та солодощами для оборонців. І ніякої метушні – всі, а це в основному працівники будинку культури, бібліотекарі, всі, хто за велінням серця вирішив допомогти, ретельно упаковують вантажі для бійців ЗСУ – щоб жодна баночка не розбилася в дорозі, не розсипалися пиріжки, які з такою любов’ю готують, випікають сьогодні для своїх захисників чи не кожній хаті. Своєрідними центрами з виготовлення тушонок в автоклавах у Лисянській громаді стали Орли, Будище, Смільчинці. Кількість маленьких волонтерських центрів, які сформувалися в населених пунктах, вже не можна і порахувати. Людей, які допомагають, величезна кількість – телефони у модераторів червоні від того, що люди питають, що треба привезти, а потім привозять величезними обсягами. Фермери, підприємці і звичайні власники домогосподарств везуть десятками тушки свиней, курей, рибу. Все це переробляється і відразу відправляється на передову. До сліз доводять волонтерів патріотичні вчинки наших пенсіонерів – приносять хто з десяток яєць, хто пакетик крупи. А один з підприємців нещодавно притягнув до гуманітарного Центру цілу польову кухню, яку відразу ж відправили військовим. Кошти на найнеобхідніше, розповідають, збирають за лічені хвилини. Нещодавно кинули клич придбати змінне взуття для військових – за пів години зібрали 9 тисяч гривень! Сьогодні волонтером став кожен, кому не байдужа доля країни. Воістину, все – для фронту, все – для перемоги.
Олександр ЩЕРБАТЮК
