Вісті Черкащини У Лисянці виявлені таємничі підземні ходи
Постать польського полковника Чарковського давно зацікавила науковця і краєзнавця з Лисянки Олександра Гаврилюка. За його словами, Чарковський був на Наддніпрянщині керівником спротиву поляків російській окупації 1793 року, і правою рукою національного героя Польші Тадеуша Костюшка під час боротьби польського народу за свою державність проти Росії, Австрії та Пруссії в 1793-95 роках. Поруч з могилою знаходиться найстаріша будівля в Лисянці, яку називають «Будинок ксьондза» епохи Коліївщини 1768 року. В підвал цієї споруди неодноразово проникали «чорні археологи», які пробили стіни будівлі шукаючи вхід до підземного ходу і до могили полковника. Нещодавно цей факт підтвердив і відомий архітектор-реставратор з Києва Анатолій Ізотов, який разом із головним спеціалістом сектору із охорони культурної спадщини селищної ради Наталією Дідик і Олександром Гаврилюком досліджували «Будинок ксьонза» і підземелля під ним. Слід сказати, що його стіни і висока дугоподібна стеля обкладені цеглою, а від головного входу йдуть у різні боки таємничі лабіринти. Козаки Лисянки вже неодноразово зверталися до влади за допомогою з метою відновлення і збереження цієї будівлі. На їхню думку, тут було б доречно після реконструкції відкрити мистецьку галерею і осередок українсько-польської дружби. Тим паче, що поляки не забули свого героя, і приїжджали належно впорядкувати місце його поховання.
У Лисянці під багатьма історичними спорудами були підземелля, підвали, які інколи, заглиблювалися в землю не на один поверх. За свідченнями краєзнавців, на території колишньої лікарні, знаходили залишки підземних ходів, підвалів, які, очевидно, складали підземну частину францисканського монастирського комплексу та лисянського костелу.
Таємничі підземні ходи як складова частина укріплень давнього міста-фортеці Лисянки досі практично не вивчалися. Скупі згадки в обмеженому колі джерел фіксують лише їхню наявність. Місцезнаходження споруд ніколи не афішувалось, щоб під час розкопок не гинули люди. Однак, «чорні копачі», серед яких немало і заїжджих з потужним сучасним обладнанням, щороку поновлюють свою роботу у намаганні знайти скарби сивої давнини.
«У час, коли росія нищить, руйнує історичні культурні обʼєкти у всіх куточках країни, ми не можемо залишатись осторонь того, що безліч памʼяток перебувають у занедбаному стані, як ось і в Лисянці. Їх необхідно внести у перелік пам’яток задля збереження і, при можливості, реставрувати для подальшого функціонування», – наголосив Анатолій Ізотов.
Іван СМОЛІЙ
