У Лисянці хочуть відкрити музей поеми «Гайдамаки» Тараса Шевченка

Історик і краєзнавець Олександр Гаврилюк від імені Лисянського полку ЧОКТ ВГО УРК, на  недавній презентації своєї книги «Лисянщина на перехресті епох» в Національному заповіднику «Батьківщина Т.Г. Шевченка», виступив з ініціативою про створення у Лисянці музею поеми «Гайдамаки» Тараса Шевченка. Передумовою, цьому, стверджує він, є те, що історико-культурний національний заповідник створений саме з метою збереження Шевченківських меморіальних місць і повинен надалі розвиватися та ширше охоплювати творчість генія українського народу, в тому числі і в Лисянці. Керівники Черкаської ОДА, Черкаської обласної ради, Звенигородської РДА та Звенигородської районної ради висловили  ініціатору цього проєкту свою підтримку.

Лисянка була, поруч із Уманню та Холодним Яром, центром гайдамацького руху в Україні. На знак жалоби по 600 загиблих в 1768 році в Коліївщину гайдамаків кілька поколінь лисянських дівчат вплітали у коси чорні стрічки поряд із червоними та стрічками інших кольорів. До подій у Лисянці під час Коліївщини неодноразово звертався і Тарас Шевченко, відображаючи це в своїх поемах «Гайдамаки», «Прогулка с удовольстием и не без морали» та інших. Відобразив ті події в своєму творі «Останні орли» і Михайло Старицький.

Збираючи матеріал для книги Олександр Гаврилюк провів дослідження щодо історії будівлі в Лисянці по вул. Санаторна яка на сьогодні відома, як «Будинок управителя чи будинок ксьондза»(на знімку), що був збудований в кінці 1750-х рр. поруч з костелом. В цьому будинку, каже він, може розміститися і мистецька галерея 68 робіт та 130 фотографій, яку зібрали та передали до Лисянського історичного музею ім. Т.Г. Шевченка лисянські козаки.

Кандидат архітектурних наук, головний  архітектор заповідника «Стародавній Київ», засновник групи «Архітектурна спадщина України»  Анатолій Ізотов  стверджує, що цей об’єкт має всі ознаки об’єкта культурної спадщини національного значення, а тому потребує, як захисту так і належного використання.

Іван СМОЛІЙ

Читайте також: Десять років, які звучать: «Новий Дзвін» – історія довіри, боротьби і великої родини

Читайте нас також в Telegram!