У Босівській громаді на Лисянщині шиють одяг для військових

В грудні минулого року у Босівці на Лисянщині місцеві жінки почали шити одяг для військових. Нині футболки, спеціальний одяг для поранених, спідню білизну волонтерки щотижня відправляють мішками до місця призначення Новою поштою. Що це за місце, розповіла староста села Оксана Шваюк:

«У нас встановився тісний зв’язок з відомим на Дніпропетровщині волонтерським кафе «Чумацький шлях», яке цілодобово працює на східному прифронтовому напрямку. Його знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Господарі кафе Анатолій та Наталія Біловоли, після 24 лютого 2022 року вирішили допомагати армії і біженцям. Тепер за добу у них зупиняються до 3 тисяч людей – військові, волонтери, медики з пораненими, вимушені переселенці. Вони не лише їх безкоштовно годують, а й допомагають пораненим, яких везуть з передової у госпіталі та лікарні. Одяг для хлопців – це потреба номер один. Привозять його туди багато, і він зразу «улітає». От і ми долучилися до цієї вкрай потрібної справи, і сьогодні вже маємо десятки подяк від військовослужбовців, які із задоволенням носять зручний і якісний одяг з Лисянщини».

Швейну майстерню організували в одній з кімнат сільської ради. Тканину та всі необхідні засоби для шиття закупляють за гроші благодійників, в основному жителів Босівки, завдяки небайдужості і патріотичності яких вдалося зібрати 70 тисяч гривень. А пошиттям виробів займаються справжні ентузіастки-волонтерки Людмила Галушко, Світлана Малюк, Ольга Бойко, Наталія Лиходід. Постійно до них долучається, як тільки випадає вільна хвилина, і Оксана Шваюк. Ні в кого з цих жінок немає спеціальної освіти, але за ці кілька місяців кожна з них стала професійно розбиратися у швейній справі. Не отримуючи за свою копітку щоденну роботу ні копійки, вони вже не уявляють свого життя без неї, радіють кожній відправленій партії одягу захисникам, бо в кожної на передовій як не син, то зять, то знайомий.

Нині у майстринь постійна потреба у тканині, вкрай необхідний оверлок. «Ця краєобметочна машина незамінима при пошиві одягу, і вона б значно прискорила виготовлення виробів. Можливо, десь вона припадає пилом, а нам би послужила. Не завадила б і ще одна професійна швейна машинка, навіть бувша у використанні», – кажуть волонтери.

«Дуже багато чого нам потрібно. Тому ми дуже вдячні всім, хто хоч чимось допомагає, адже всі ми робимо одну спільну справу – наближаємо перемогу», – підсумувала нашу розмову Оксана Шваюк.

Олександр ЩЕРБАТЮК

Читайте також: Як господині з вулиці Шкільної, що в Онопріївці, готують страви для ЗСУ