Топ-женихів Лисянщини

Газета “Новий Дзвін” та сайт “Вісті Черкащини” опитали журналістів, посадовців, бізнесменів та митців і визначили сім найзавидніших женихів Лисянщини. До уваги брали зовнішність, ерудицію та популярність. Подаємо переможців.

Сергій Червинський, 21 рік.

Навчався у Східноєвропейському університеті. Зараз — приватний підприємець. Має продуктовий магазин у Лисянці. Окрім цього, займається вантажно-пасажирськими перевезеннями. Шкідливі звички відсутні.

“Граю у волейбол. Займаюсь цим спортом ще з 14 років. Вільного часу майже не маю, але якщо і він з’являється, то проводжу його вдома з друзями чи батьками. Куховарити вмію. Найкраще вдається картопля “по-селянськи”. Читати люблю. Улюблений письменник — Ден Браун і його книга “Ангели і Демони”. Улюблений фільм — “Законослухняний громадянин” Фелікса Гері Грея. Ні з ким зараз не зустрічаюсь, але не проти б почати серйозні відносини. Зовнішність дівчини для мене не важлива. Єдине, хочу, щоб вона була не високого зросту. Також щоб була добра, весела і мала гарне почуття гумору”.

Для хлопця не проблема, коли виявиться, що майбутня дружина не дуже вміє дати собі раду на кухні.

“Думаю, я зможу навчити її готувати, але і сам не відмовлюся приготувати сніданок чи вечерю, коли дівчина буде занята чи ж просто зробити їй приємний сюрприз”.

Після тажкого робочого дня Сергію найкраще відпочивається за кермом. Він небайдужий до екстриму.

“Люблю екстремальне водіння автомобіля. Особливо в зимовий період. Ще хотів би вирушити в похід на великі відстані і взяти з собою тільки ті речі, які зможу принести до фінішу власноруч”.

На майбутнє глобальних планів хлопець не має. І далі наполегливо працюватиме над зміцненням бізнесу. Єдине, чого йому б дуже зараз хотілося — знайти своє кохання.

Віталій Єжель, 28 років

Навчався в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Зараз займається підприємництвом у сфері будівельного бізнесу. Спробував себе чи не в десятці професій.

“Де я тільки не працював. Навіть на розкопках трудився у полі під Чаплинкою колись. Бізнесом займаюся вже третій рік. Колись зрозумів, що потрібно працювати на себе, а не на когось, якщо хочу добре забезпечити себе і свою майбутню сім’ю. Було дуже тяжко, але ж нічого просто так в руки не дається”.

Через напружений і розпланований графік чоловік має обмаль вільного часу, тому намагається його проводити із користю.

“На читання книг зараз, на жаль, мене не вистачає. Хоча раніше любив це. Вдома маю невеличку бібліотеку з 5 десятків книг. Свого часу більшість з них були прочитані мною. Люблю наукову фантастику. Тому не оминав жодного твору Герберта Уеллса. Фільми дивлюсь того ж спрямування. Улюблений – “Машина часу”. Приділяю час і фізичному вдосконаленню. Ніяк руки не доходять придбати кілька тренажерів. Тому, поки що обмежуюсь віджиманнями, підтягуваннями і боксуваням груші. Колись займався боксом”.

Рік тому Віталій придбав автомобіль “Тойота”.

“Машини — моя стихія. До недавнього часу їздив на старенькій “дев’ятці”. З кредитами зв’язуватися не хотів, тому постійно відкладав на нову. В молодшому віці обожнював пустити машину в заніс по снігу. Зараз переріс це. Але швидкість люблю, хоч і не дозволяю собі “літати” містом, як це дехто робить”.

Своєї коханої чоловік ще не зустрів.

“Можливо, ні з ким нічого серйозного не маю, бо хто терпітиме мою відсутність до пізна? Хоча, коли зустріну своє кохання, то плануватиму свій день якось інакше. До зовнішності майбутної дружини ніяких особливих критеріїв не маю. А от характер має бути лагідний. Не люблю чоловікоподібних дівчат. Таких зараз стало забагато. Поводять себе, як чоловіки і навіть часто одягаються відповідно. Жінка має бути жінкою”.

Віталій — чудовий кухар. За роки холостякування навчився вправно готувати.

“Сам собі готую. Не обмежуюсь банальними яєшнею чи смаженою картоплею. Люблю готувати грузинський суп-харчо. Непогано виходять страви з м’яса. Але то коли є час. Не знаю, як буде насправді, але, коли одружусь, намагатимусь допомагати дружині на кухні. Цілими днями не дозволю їй там бути. Якщо не вмітиме готувати — навчу”.

Окрім автомобілів і швидкості чоловік любить банджі-джампінг — стрибки з висоти за допомогою еластичного канату.

“Неодноразово в Києві з друзями стрибали. Це неймовірний адреналін. Неможливо передати те захоплення від кількох секунд вільного падіння. Це треба тільки самому спробувати”.

В його подальших планах — розширення бізнесу. А ще, каже, хоче влітку відправитися у подорож екзотичною країною.

Андрій Білоус, 22 роки.

Студент Київського політехнічного інституту. Майбутній програміст. Обожнє астрономію.

“Люблю космос з дитинства. Хотів бути астрономом. Але зараз я розумію, що це, на жаль не дуже перспективна і прибуткова в нашій країні професія. У молодших класах брав у сусіда потужний бінокль і годинами, сидячи на даху, дивився на місяць. Мріяв про власний телескоп. Зараз маю його. Кілька років тому подарували батьки на день народження. Батько розповідав, що колись спостерігав у небі яскраву комету. Мрію, що колись і я спостерігатиму за таким рідкісним явищем”.

У вільний від навчання час любить читати.

“Люблю твори Стівена Кінга. Книги не купую, а завантажую на планшет. Хоча й розумію, що електронна книга ніколи не дотягнеться до класичної. Фільми дивлюся різні. Нещодавно вкотре переглянув “12 стільців” з Мироновим. Не обходжу увагою і спорт. Маю набір гантелей і штангу”.

На студенське життя Андрій намагається заробляти самостійно.

“Пишу деякі комп’ютерні програми. Вмію економити. Не купую непотрібних мені речей. Маю старенький смартфон, хоча й міг би назбирати на новий. Не женуся за модою і витрибеньками. Для навчання і роботи є потужний ноутбук. Мені поки що цього вистачає”.

У гуртожитку живе з тьома хлопцями. Тому, зізнається, довелося вчитися самостійно готувати.

“Сусіди по кімнаті в мене ліниві. Готуємо по черзі на всіх. То вони не заморочуються і смажать картоплю часіше за все. Коли бракує часу або немає настрою, то роблю так само. Але час від часу готую якийсь суп чи борщ. І смачно і вистачить на кілька днів”.

Зараз хлопець ні з ким не зустрічається.

“Не скажу, що прямо перебираю дівчатами і кручу носом, але з дівчиною хочеться про щось говорити, аби було цікаво обом. Поки що такої не зустрів. Моя майбутня обраниця повинна бути ерудованою і не високомірною. Бо зараз є чимало таких, що нічого особливого, а ціни ніяк не складе”.

У вихідний день і за гарної погоди любить з друзями покататися на скейтборді.

“Поки навчався їздити на “дошці”, отримав безліч синяків. Один раз зламав руку. Батьки тоді відібрали скейт. Та все ж не покинув цього. У себе вдома не дуже й покатаєшся. Навіть йдучи пішки, можна упасти і щось пошкодити собі. Яма на ямі. Плани на майбутнє — довчитися і отримати диплом. Влаштуватися на гарну роботу. Із дрібніших планів — поїхати влітку на море і політати на парашуті за катером”.

Сергій Лагода, 26 років.

Закінчив Уманський аграрний університет. Зараз на заробітках у Фінляндії. Працює електрогазозварювальником. Додому навідується кілька разів на рік.

“Мені подобається. Іноді тяжко, але я сюди ж не відпочивати приїхав. Міг би вдома знайти роботу, але працювати за копійки не хочеться. Маю думати про майбутнє. Тут я за місяць заробляю стільки, що в Україні і за рік не заробив би, мабуть. Але, звісно, це ненадовго. Хочу купити власний будинок. Квартиру не хочу, бо то, як жити у вулику. А у будинку сам собі господар”.

На тиждень має один вихідний день. Зізнається, що не може всидіти на місці.

“Коли маю вільний час, їду у місто із колегами. Гуляємо чи сидимо десь у кав’ярні. Так краще можна відпочити, ніж якщо просто залишитися вдома і цілий день валятися на ліжку. Це можна робити і увечері. Вмію готувати. Друзі кажуть, що в мене це добре виходить. Запросто зварю, наприклад, борщ чи наліплю пельменів. Коронна страва — шашлики. Книг, на жаль, зараз не читаю. Раніше перечитав купу детективів. Люблю серіал “Друзі”. За ним вивчав навіть англійську мову”.

Дівчини не має. Його ідеал — невисока і спортивна дівчина.

“Сам колись займався легкою атлетикою, тому був би радий, якби й майбутня дружина любила спорт. А ще, щоб була невисокого зросту. Люблю такий тип дівчат. Хочеться, аби розуміла мене з півслова і могла підтримати у тяжку хвилину, а не хто зна куди поділась, як тільки з’явиться якась проблема. Я підтримуватиму кохану у всьому. Хочеться взаємного кохання, а не коли один любить, а інший дозволяє себе любити”.

Цього року Сергій придбав для батьків автомобіль. Власного поки що не має.

“Поки я за кордоном, то не бачу сенсу купувати і щоб автівка вкривалась іржею. Але машини, як і кожен чоловік люблю. Що це буде за авто, ще не визначився. Вибір чималий”.

Після повернення із заробітків хоче навідатися в Сполучені Штати Америки.

“Давно виношую цю мрію. Колись прочитав “Одноповерхову Америку” Ільфа і Петрова і загорівся цією поїздкою. Сам собі пообіцяв, що колись поїду туди, винайму автівку і подорожуватиму штатами, як Ільф з Петровим, знайомлячись із людьми та їхнім світоглядом”.

Олександр Наземцев, 22 роки.

Студент Національного університету біоресурсів і природокористування. Майбутній енергетик. Займається легкою атлетикою і велоспортом.

“До певного часу мав деякі шкідливі звички, але вже позбувся їх. Після травми і операції на коліні перехотілося завдавати шкоду організму. Єдиний грішок, який маю, забагато часу проводжу в соціальних мережах. Вмію добре куховарити. Коронної страви не маю, та зготувати зможу практично все. Зокрема, непогано виходить “м’ясо по-французьки”. У вільний час із задоволенням катаюсь на велосипеді і читаю книги. Віднедавна полюбив фантастику. Ще подобається “Гра престолів”. Перечитав нещодавно “Три товариші” Ремарка”.

Дівчини Олександр поки що не має.

“Хочеться, щоб майбутня дружина була близькою мені по духу, різностороння і щоб розуміла мене. Для мене це чи не найголовніше”.

Планів на майбутнє хлопець має чимало, а от ділитися ними не відважується. Боїться наврочити.

Юрій Бойко, 25 років

Навчався в Уманському аграрному університеті. Зараз займається ремонтом автомобілів. У власному гаражі обладнав майстерню. Шкідливих звичок не має. Живе у власному будинку.

“Нові знайомі завжди дивуються, мовляв, як це механік і не курить чи п’є. Звичайно, у колі друзів можу випити пива чи трохи чогось міцнішого. Але ніколи не зловживаю алкоголем. Останній раз був трохи п’яний на шкільний випускний. Перебрав тоді і влетіло від батьків. Автомобілями я займаюся не через якусь безвихідь чи відсутність роботи. При бажанні її можна знайти з тією зарплатою, яка б влаштовувала. Це справа, яка мені приносить задоволення і непоганий прибуток. Свого часу я їздив навіть на стажування до Німеччини”.

Своїм часом Юрій керує самостійно, адже не залежить від когось.

“Знаю міру у праці. Коли відчуваю, що дуже втомився, відпочиватиму, поки не відновлюсь. Від мого самопочуття може залежати чиєсь здоров’я або й життя. Якщо я вибиваюсь вже із сил, але продовжую ремонтувати чиєсь авто, то можу неякісно зробити роботу”.

Наразі Юрій зустрічається із 24-річною Юлею. Зараз вона працює у Черкасах.

“Захопила мене своїми очима і скромністю. Завжди маємо про що поговорити. Як і я любить автомобілі. Іноді довіряю їй допомогти щось із ремонтом машини. Їй це подобається. Спочатку перевіряв за нею, але пересвідчився, що робить на совість”.

У вільний час відпочиває з друзями або коханою. Може кілька разів передивлятися улюблені фільми.

“З тих, що можу передивлятися десятки разів — радянські комедії за участі Віцина, Нікуліна і Моргунова. З ним я відпочиваю. Вмію куховарити. Моя дівчина дуже любить суші. Задля неї навчився їх готувати. Каже, що вони смачніші, ніж у ресторані. Хоча сам я до японської кухні байдужий”.

У майбутніх планах Юрія — побудувати міцну сім’ю. Зізнається, що хотів би мати двох дітей. Влітку планує поїхати відпочивати у Болгарію.

Сергій РАДЧЕНКО