”Тому довго й живу, що полюбляю рибу”

Старожил Погибляка Лисянського району Олександр Дубовий у свої 90 років ще водить автомобіль, тримає пасіку, читає без окулярів.

“Та й узагалі, наш Дядюшка – так у селі називають Олександра Олексійовича, ще козак ого-го. Він і рибалка перший, і мисливець, і в хаті та на городі тримає порядок”, – перераховує достоїнства ювіляра сільський голова Петро Ілюк.

“Я в молодості жив у Мурманську. Там прилучився і до рибалки, і до мисливства, – розповів Олександр Олексійович. – З експедицією звіробоїв побував на криголамі “Седов” в Північному Льодовитому океані. Потрапив я вперше у Мурманськ під час служби на флоті у 1944 році, встиг і повоювати і одружитися. У 1950 році демобілізувався”.

За своє довге життя Олександр Дубовий працював і агрономом, і інженером з техніки безпеки в управлінні автомобільних доріг, і інструктором в облвиконкомі. А переїхавши на свою малу батьківщину в Погибляк, очолював місцеве ставкове господарство. І зараз, починаючи з весни, весь час проводить на ставку.

“Тому довго й живу, що полюбляю рибу”, – розкриває секрет свого довголіття.

Часто згадує ветеран дитячі, юнацькі роки. В його родині було шестеро дітей. Жили бідно і вижили під час голодовки лише тому, що батько був головою колгоспу. На старості чоловік залишився один у хаті. Син і донька живуть і працюють за кордоном.

Олександр ЩЕРБАТЮК

На знімку: Олександра Дубового з ювілеєм вітає голова районної ветеранської організації Анатолій Мовчан.