Підгузки, пельмені та гроші: чим засмічують каналізацію у Лисянці

Комунальне підприємство «Водоканал» у Лисянці, та й у цілому в Україні, виглядає як «чорна діра»: скільки в них не вкладай коштів, все здається неефективним. То брудна вода тече з крана, то каналізація забита, то під час латання дірок на одній ділянці може виникнути кілька поривів на інших ділянках.

–Тому ситуації, коли всі незадоволені твоєю роботою, трапляються досить часто, – говорить директор КП «Водоканал» Микола Чапля. – Однак, жителі багатоповерхівок у Лисянці чомусь ніколи не замислюються над тим, що аварійні ситуації, приміром, на насосних станціях трапляються через їхнє невіглаське користування каналізацією. Головна причина виходу із ладу обладнання – це забиття каналізаційних труб тканинами, дитячими підгузками, засобами особистої гігієни. В унітаз викидають цілі відра картоплі, пачки пельменів. Знаходили й гроші, але ними, жартують хлопці-ремонтники «смітять» значно рідше, ніж хотілося б. Простого людського розуміння стосовно того, що каналізація не призначена для сміття, нам би вистачило, аби уникнути величезної кількості проблем: від несправностей обладнання до виникнення ситуацій, які шкодять «екологічному здоров’ю» селища. Простіше не допустити, ніж ліквідувати.

Інша причина виникнення аварій – зношеність труб водогону, яким більше 40 років. Можна уявити, який там накопичується осад та іржа, звідки й брудна вода з кранів. Труби ж до того прокладені в пересіченій місцевості, з густими чагарниками, лісопосадками, полями, де ростуть різні сільськогосподарські культури. Тому місце пориву буває знайти досить складно. Ми збираємо максимально можливу кількість працівників, які можуть допомогти ліквідувати її.

Основу колективу комунального підприємства, а всього тут працює 25 осіб, складають люди з багаторічним стажем, справжні професіонали, які, не зважаючи на маленькі зарплати, роблять для громади велику справу – постачають воду лікарні, школам, дитсадкам, мешканцям квартир, забезпечують водовідведення. Не у кожного вистачить духу чи не щодня спускатися в каналізаційний люк, щоб не допустити екологічної біди. Для слюсаря аварійно-відновлювальних робіт Миколи Лелеченка – це звична справа, яку він виконує на совість. Машиністи насосних установок Василь Парфьонов, Віталій Маценко, Василь Олійник та Олег Шалівський, Олександр Сафін, Андрій Парфьонов несуть вахту по безперебійному постачанню води споживачам, а водії асенізаторських машин Сергій Ковтуненко та Дмитро Слободянюк швидко та якісно надають послуги з відкачування вигрібних ям жителям усіх трьох територіальних громад Лисянщини.

Щодо якості, то, як зауважив Микола Миколайович, лисянські споживачі, порівняно з деякими сусідніми районами, де воду качають прямо з річок, перебувають у виграші. Адже до будинків місцевих жителів вода надходить із глибоких свердловин, щомісяця перевіряється на якість, і її можна пити без усіляких застережень. Він прогнозує, що у зв’язку з повсюдним падінням рівня води в криницях, на Лисянщині у недалекому майбутньому доведеться запроваджувати централізовану систему водопостачання. А поки що на порядку денному – заміна водопровідних труб на пластикові, оновлення технічного парку. Залишилося лише дочекатися перемоги.

Іван СМОЛІЙ