Вісті Черкащини На Лисянщині відроджують забуту пісенну спадщину
Працівники культури Лисянщини розпочали пошукову роботу серед людей, які ще пам’ятають старовиннну народну пісню і можуть її відтворити в первісному вигляді.
Нещодавно поціновувачі і збирачі народної пісні Валентина Маленко і Микола Дяченко побували у Тетяни Іванівни Москаленко – носія фольклорної спадщини з села Чеснівка, якій уже пішов 85 рік. Українські народні пісні вона чула з дитинства від матері і бабусі і багато з них пам’ятає до сьогодні.
«Нелегко було умовити Тетяну Іванівну на зустріч. Звичайна сільська жінка-трудівниця, з підірваним важкою працею здоров’ям, не звикла до зайвої уваги. Та все ж ми переконали її в тому, що народна пісня, особливо сьогодні, це як ковток свіжого повітря. Її потрібно повернути із забуття, відтворити, бо це ще й сильний захист від ворога і підтримка нашим воїнам, які виборюють щасливе майбутнє України. Нас вразило те, що на підвіконні цвіли і буяли вазони, яскраві килими та рушники прикрашали кімнати, в на ліжках – викладені високо, в старовинному стилі, вишиті подушки. Сама господиня, справившись із хвилюванням, заспівала. Про долю дівочу, про життя нелегке, жіноче. «Ой, з-за гори, з-за крутої», « А в полі береза, гнучка та висока», «Хмарка наступає», «Кума моя». Дякували ми Тетяні Іванівні за теплу зустріч, за гостину, за прекрасні пісні, якими поповнився фольклорний фонд Черкаського краю», – поділилася враженнями Валентина Маленко.
Іван СМОЛІЙ
