На Лисянщині триває утворення ОТГ
Сільський голова Винограду Микола Демерза тричі приїжджав сватати громаду сусідньої Босівки до спільного утворення Виноградської ОТГ. І стільки ж разів керівнику показували на двері. Врешті-решт Микола Анатолійович махнув рукою на всі намагання схилити босівчан на свій бік, і на черговій зустрічі зізнався, що Босівку любить більше, ніж Виноград, бо тут мальовничіше, і на ставку плавають лебеді…
Делегація Боярки з тією ж місією днями побувала в сусідній Писарівці, і запросила місцеву громаду, в якій лише 170 осіб, враховуючи дітей, до об’єднання з центром у більш розвиненій і людянішій Боярці. До цього союзу нібито виявили бажання вступити навколишні села Чаплинка, Шушківка, Петрівська Попівка, Ріпки та Семенівка.
Цей візит відзначився тим, що пересварив не тільки жителів села, одні з яких бачать своє майбутнє з Лисянкою, з якою немає спільної межі, а інші прагнуть єднання з Бояркою, а й керівників району, присутніх на зборах. До речі, Писарівка до революції входила до Боярської волості, де налічувалося 18 населених пунктів. Поки що село принишкло у роздумах, хоча, як висловився один з чоловіків після зібрання, «думай, не думай, а від того легше не стане. Треба до когось тулитися, бо скоро жебраками підем по світу…»
Відбулися загальні збори також жителів сіл Будище та Орли, яких переконливо закликали до об’єднання в складі Лисянської ОТГ голова обласної ради Олександр Вельбівець, голова райдержадміністрації Володимир Павличук та експерт із децентралізації Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Гончар. Однак не допомогла і «важка артилерія». Віз, кажуть, і нині там.
В селі, за спостереженням гостей, досі живуть вчорашнім днем, як і колись бояться, що «лисянські чиновники облапошать і обберуть до нитки», тішаться бензозаправкою на своїй території, називаючи її куркою, яка несе «золоті яйця». Однак в селі немає ні школи (дітей возять у Лисянку), ні доріг, ні власного звалища, люди і худоба потерпають від нестачі питної води. Куди вже переконливіше на користь ОТГ свідчить цифра, яку навів Сергій Гончар – «якби ще два роки тому відбулося об’єднання, а вже стільки часу ведуться пустопорожні перемовини, у вас би було в бюджеті 36 мільйонів гривень, і вже давно б забули про свої страхи і проблеми».
Степан ВІЗІРЕНКО