На Лисянщині ростимуть нащадки верби Тараса Шевченка
Багато в Україні особливих дерев з незвичайними історіями. Однак є серед них найулюбленіші, найбільш значущі та дорогі. Такою є і Тарасова верба, нащадок тієї, що колись, на далекому півострові Мангишлак, у засланні посадив Шевченко.
«Ця історія сталася у 1850 році, коли Тарас Шевченко відбував покарання у Казахстані, – розповіла краєзнавець із села Будище на Лисянщині Валентина Трохименко. Працівники тамтешнього музею розповідали, що дерево прожило 147 років. Вже з гілочки цієї верби відродили Тарасову вербу в Мангишлацькому саду. Під час відзначення 100-літніх роковин від дня смерті Шевченка делегація українських письменників привезла пагін цієї верби у Львів і Київ. Нащадки Шевченкової верби «охороняють» і його могилу в Каневі. А завдяки нашій землячці, поетесі Зої Ружин пагінці верби Шевченка потрапили спочатку в Лисянку, а днями і в Будище.
6 квітня завдяки ініціативі місцевої жительки Валентини Трохименко відбувся захід «Стежками Тараса Шевченка», на якому було посаджено верби, в тому числі привезені з Канева, біля пам’ятного знака «Тарасові явори», дерева, яке оспівав поет в одному із своїх творів. До організації і проведення цього дійства долучились староста села Юрій Райченко, представники Канівського музею, музею Т.Г Шевченка в с. Шевченкове, керівництво Лисянської ОТГ.
Іван СМОЛІЙ