Мар’янівка – село старожилів

Члени ради ветеранів при Мар’янівській сільській Лисянського району раді взяли за свій обов’язок відвідувати і вітати ювілярів. Багато з них на старості залишилися самотніми, тому, коли про них згадують, бодай в день народження – це завжди пам’ятна подія, із сльозами на очах.

– Минулий рік приніс тринадцяти односельцям ювілейні дати, – розповіла заступник голови ради ветеранів села Надія Овчіннікова. – В Антоніни Василівни Вельбівець, якій виповнилося 90 літ, життя було рясно помережене червоними і чорними нитками. А скільки горя вона зазнала! В шість років – голодомор, в п’ятнадцять – німецька неволя, виснажлива робота, напівголодне існування. Тата забрала фінська війна, а маму – нужда та непосильна праця. Не було до кого прихилитися, кому зустріти і привітати. Та вижила жінка попри всім бідам. Знайшла сили жити, кохати, ростити дітей, онуків і правнуків.

Таким же довгим простелила доля шлях і Марії Олександрівні Ященко. Своє 90-ліття вона зустріла бадьорою, життєрадісною. Щира людина, з відкритою душею. Хоча і їй довелося пережити і роки голодомору і воєнне лихоліття. Ще сама обробляє город, чепурить хату.

Її сусідка Антоніна Радіонівна Білецька теж перейшла 90-літній рубіж. Цю радість розділили її дочки та внуки. А Ганна Мойсеївна Гаврилюк, Галина Федорівна Лісова, Віктор Іванович Яцюк зустріли свій 85-ий день народження.

Вітальна група побувала і в вісімдесятилітніх односельців – Василя Івановича Бородія, Ніли Василівни Нищук, Ганни Євменівни Губень, Павлини Савівни Руденко. Особливо зворушливою була зустріч з Надією Кіндратівною Тимошенко, знаменитою у минулому ланковою, кавалером орденів Трудового Червоного Прапора та «Знак Пошани». Вона рано залишилася вдовою з трьома дітьми, тяжко пережила смерть сина, вдівство доньки. Та жінка ніколи не жалілася на долю. Праця на землі давала їй сили здолати всі біди і негаразди.

А в новому році першою відзначила своє 80-річчя Ольга Сергіївна Прудиус. В колі рідних бабуся Ольга із своєю правнучкою погасила свою ювілейну свічку на святковому торті.

Степан ВІЗІРЕНКО