Вісті Черкащини Лисянські листоноші теж наближають Перемогу
Професія працівника пошти нині не належить до найпрестижніших, проте без неї важко уявити наше життя. За більш як два десятки років своєї добросовісної роботи в Лисянському поштовому відділенні листоноші Галина Костенко та Людмила Сіліверстова протоптали тисячі стежин не лише до домівок жителів Лисянки, а й до їхніх сердець. Майже щодня, в спеку і в холод, у хурделицю та негоду, вони йдуть туди, де на них із нетерпінням чекають односельці – щоб вчасно отримати пенсію, улюблені газети, приємні звістки від рідних. А ще везуть і несуть до своїх споживачів величезні сумки з товарами першої необхідності – їх замовляють, в основному, люди літнього віку. Тому листонош завжди виглядають із нетерпінням, а зустрічають із хвилюванням. «Щотижня чекаю не лише на газети, а й на Галину Іванівну, щоб погомоніти з нею про життя, поділитися проблемами, розпитати, як там синок Олександр, який захищає Україну в лавах ЗСУ, що потребують він і його бойові побратими, – розповіла, як про власну родину жителька Лисянки Людмила Дучінська.
Щодня, крім вихідних, Людмила Вікторівна і Галина Іванівна вирушають в різні куточки Лисянки, одна на лівому березі Тікича, а інша – на правому. За їх підрахунками долають вулицями і провулками селища в середньому до 20 кілометрів. Виручають листонош старенькі «службові» велосипеди, які часто ламаються, і доводиться самим купувати запчастини за свою мінімальну зарплату.
Нині всі ми найбільше чекаємо звістки про Перемогу. І хоч, напевно, цю новину лисяни дізнаються не від Галини та Людмили, проте вони професійністю, добросовісним і старанним виконанням своїх обов’язків теж наближають цю найважливішу в нашому житті подію.
Іван СМОЛІЙ
Читайте також: Від керівника цеху до електрика: як житель Херсона почав нове життя у Тальному
