Лисянські хлібопекарі з перших днів війни годують не лише своїх споживачів, а й сусідів
Лисянський хлібзавод, який завдяки підприємцю Степану Рудому десять років тому одержав своє друге дихання, продовжує і в умовах війни гідно конкурувати на ринку, нарощувати асортимент виробів і допомагати ЗСУ. Продукція підприємства якісно випечена, а головне – позбавлена «хімії», користується популярністю в споживачів не лише Лисянщини, Звенигородщини, а й Київської області, жителі якої, особливо в районах, які зазнали руйнувань і окупації, вперше куштували лисянський хліб із сльозами на очах. Його майже щодня для місцевих жителів і бійців ЗСУ доставляли туди лисянські волонтери.
– З початком повномасштабної війни чимало людей не вийшли на роботу, але не ми, – згадує Степан Васильович. – Виробничий процес, попри всі труднощі й перешкоди, ми не припиняли ні на день. Війна застала нас усіх зненацька. Але, попри першу розгубленість, практично з початком дня з’ясувалося, що магазини хліба від інших виробників, зокрема, з Києва, не отримали, бо там усе вибухало. Тому потрібно було вмикатися на повну потужність і терміново забезпечити ним населення. Вражає те, що буквально з перших годин війни всі наші заводчани були на роботі, не зважаючи на проблеми з доїздом і мобільним зв’язком. Ми згуртувалися, запевняли одне одного, що все буде добре, намагалися з усіх сил не втрачати оптимізму, як би важко на душі не було. Під час комендантської години добиралися як могли, але на робочих місцях усі були вчасно. Ми розуміли, наскільки наша робота потрібна й відповідальна. З перших днів війни проводили благодійні акції з роздачі безкоштовного хліба, фінансово й матеріально підтримуємо ЗСУ, зокрема, і наших пекарів Євгенія Павленка і Григорія Пилипенка, які стали солдатами й сьогодні б’ють ворога, наближаючи нашу перемогу.
Степан Рудий з гордістю заявляє також, що на підприємстві не відступають ні на йоту від класичних технологій, які не передбачають застосування поліпшувачів, що прискорюють бродіння. А це означає, що хліб дійсно отой — за рецептами наших бабусь, смачний, цілющий і корисний. Тут дійсно його творять: розробляють власні сорти, удосконалюють рецептуру, стимулюють до пошуку нового. Унікальний смак хліба сортів «Особливий», «Колосок», «Гурман» та інших вже давно гідно оцінили споживачі Лисянки, Звенигородки, Богуслава, Таращі. До них нещодавно додалося печиво з назвою «Планета печива», торти, які швидко здобули популярність. А всього підприємство випускає більше ста найменувань хлібобулочної продукції.
Промовистий факт: біля прохідної заводу, де постійно працює точка продажу продукції, можна нерідко зустріти жителів Києва, Білої Церкви та інших великих міст, які спеціально приїжджають купити саме лисянський хліб, бо він, кажуть, «справжній, домашній». А це означає, що його творять люди, для яких слово «хліб» — не лише частина їх роботи, а й серця. Бо хіба ж буде займатися цією справою людина байдужа? А найперше – керівник, людина дійсно хазяйновита, яка перебуває завжди в тонусі, у бадьорому настрої, готовий до впровадження нового. Він уміє прорахувати кожен день життя хлібозаводу, здатний чітко й грамотно організувати всі підрозділи виробництва. Підлеглі довіряють Степану Васильовичу, бо не розходиться в нього слово з ділом. Переконані, що саме завдяки умінню свого шефа працювати, хлібозавод тримає марку й виживає в нелегкий час.
Олександр ЩЕРБАТЮК