«Козак» повернувся до рідної школи. На Лисянщині увіковічили в граніті ще одного героя

У Виноградському ліцеї на Лисянщині вшанували пам’ять випускника, колеги та односельця Володимира Козки, відкривши меморіальну дошку на його честь.

Його життя, відзначали присутні, було простим і справжнім: навчання в рідній школі, праця на землі, робота серед дітей у стінах ліцею. Та одного дня доля покликала його на інший фронт – захищати Україну. Позивний «Козак» став не просто ім’ям у бойовому списку, а символом мужності й відданості. Солдат пройшов Авдіївку, Покровський напрямок, тяжкі бої, з яких не кожен виходив живим. І навіть коли смерть підступила надто близько, він залишився вірним обітниці — боронити рідну землю.

22 вересня 2024 року серце захисника зупинилося у шпиталі імені Мечникова. Але пам’ять про нього — жива. Вона звучала у віршах учнів, у тремтячих голосах ведучих, у молитві за упокій воїна. Відкрили пам’ятну дошку герою, батьку і дідусю, його діти та онуки. Обряд освячення здійснив священник ПЦУ отець Микола Боднарчук.

«Для нас Володимир Михайлович — не просто Герой з книжки чи новин. Він був тут, серед нас. Він доглядав школу, спілкувався з дітьми, допомагав їм. А тепер — допомагає нам усім триматися, дивитися в небо й вірити в перемогу», — зазначила директор ліцею Оксана Белікова.

Іван СМОЛІЙ

Читайте також: Повернення додому: перші слова рідної мови й полегшення: історія військового з Тальнівщини, що пройшов крізь полон

Читайте нас також в Telegram!