Вісті Черкащини 
Колишній морпіх з Лисянки розповів про жахи полону і плани на мирне життя
Коли під час останнього обміну в Україну повернули 157 полонених, наш земляк, морський піхотинець Мирослав Чорномор з Лисянки, був одним із чотирьох, які отримали у росії довічне, нібито за вбивство цивільних. Нині він проходить реабілітацію в санаторії. На здоров’я не скаржиться. Але є проблеми з опорно-руховим апаратом. Вперше, після повернення додому, Мирослав розповів про пережите в неволі.
«У колонії «Полярна Сова», куди мене етапували вже після довічного вироку, моїми сусідами по камері були серійний убивця і ґвалтівник, якого прозвали «Красноярським Чикатилом», ще двоє ґвалтівників-убивць і «чорний» рієлтор, який убив своїх батьків. Ну, я якось себе так поводив, що вони мене часом боялися. Коли вони собі дозволяли якісь недоречні жарти про Україну, я просто цікавився, чи не хочуть вони, щоб я їм в шию ручку «подарував», наприклад. І якось усе так стихало. Найпекельнішими були перші півтора року полону в СІЗО російського Галича. Літо 2022-го я називаю «чорним». Тоді із моїх 90 кілограмів залишилось 55. Нас безперестанку дуже бив так званий «чорний» спецназ. Двоє побратимів з моєї роти так були забиті русаками до смерті. Але я вірив, що це колись закінчиться, загадував, що мене звільнять десь восени 2027 року. Тому не міг повірити до останнього, що знову побачу свою Україну. Бо знаю випадки, коли привозили на обмін, а потім кажуть: «А що ти тут робиш? Тебе в списках немає». І видихнув лиш тоді, коли ми перетнули кордон», – згадує чоловік російське пекло.
Зараз у Мирослава в найближчих планах підлікуватися, відвідати рідну Лисянку. У трохи віддаленіших – закінчити навчання й отримати свої два військові дипломи та визначитися з житлом. Мама зустрічала його на обміні. А з батьком вони досі не бачились. Адже той воює на Харківському напрямку. Мирослав тепер розуміє, як переживати за рідних на фронті.
«Я і сам з радістю б повернувся туди, вписався б у якусь «м’ясорубку». Але, думаю, мене прикують до батареї наручниками. Мама вже не відпустить. …» -жартома каже колишній морпіх і розвідник.
Іван СМОЛІЙ
