Картоплю на городах Лисянщини через зміну клімату витісняють гарбузи
Традиційну для сільських дворів картоплю на Лисянщині останніми роками все частіше заміняють гарбузами. Картоплі почали саджати менше, лише для своїх потреб. По-перше, не потрібно по кілька разів кропити ділянки від жуків, прополювати бур’ян, вносити добрива. А затрати, і прибуток від продажу гарбузового насіння, не йдуть ні яке порівняння.
“Гарбузи давно використовують у кулінарії – це смачні й поживні ласощі, з яких можна приготувати чимало гастрономічних новинок. Я вже не кажу, що гарбуз входить до складу багатьох медичних препаратів. Тому викликає подив, що наша переробна промисловість довго не звертала увагу на цю культуру і ситуацію, яка склалася у селах у зв’язку із кліматичними змінами. Я цьогоріч вперше, за прикладом фермера з сусіднього села Журжинці, який, до речі, раніше вирощував картоплю, посіяв 24 гектари гарбузів і був приємно вражений – прибуток з гектара майже удвічі перевищив ціну сої, якою я займаюся вже багато років. Тож, наступного року під гарбузи я хочу відвести вже 60 гектарів площі. Ти паче, що спекотне літо на їх урожай не впливає. Я також придбав комбайна, що суттєво скоротить строки збирання насіння», – розповів фермер з Почапинець Володимир Погорілий.
Ще одна з переваг вирощування гарбузів, зауважує Володимир Григорович, – при збиранні уся м’якоть залишається у ґрунті і повертається після оранки у вигляді органічних речовин, майже не виснажуючи землю. Умова лише така, що орати доводиться одразу після збирання.
Село наполегливо шукає виходу з ситуації, коли зміна клімату вимагає нових підходів для ведення сільського господарства, вирощування культур, які замінять традиційні. За словами директора департаменту агропромислового розвитку області Романа Косенка, у 2024 році черкаські фермери засіяли 4 700 гектарів гарбуза. Це на дві сотні гектарів більше, ніж у 2023-му. Його продають як на внутрішньому ринку – для кулінарії та медицини, так і на зовнішньому. З кожним роком все більше господарств доєднуються до цієї тенденції зі збільшення його площ.
Іван СМОЛІЙ