Господині одного з сіл на Лисянщині зміцнюють сили оборонців варениками
Жінки села Смільчинці на Лисянщині налагодили поставки на фронт, як вони кажуть, «секретної української зброї» – вареників.
«Днями відправили для наших хлопців близько 80 літрів вареників. З капустою, з печінковим паштетом, з картоплею. Дуже хочеться, щоб солдат з’їв домашнього вареника. Хай йому він пахне рідною хатою, хай герой знає, що ми тут, в тилу, який він захищає, пам’ятаємо його, цінуємо його труд, турбуємося про нього, як можемо. Єдине прохання, щоб вони повернулися живими. Зараз тільки про це думки і молитви» – розповіла волонтерка Людмила Демура.
За словами старости Смільчинецького старостинського округу Ніни Іващенко, це особливе прохання бійців їй передали з волонтерського центру «Країна вільних» минулого року, і за цей період часу смільчинецькі жінки вже наварили 635 літрів вареників. Смакували ними в різних підрозділах ЗСУ, і щиро дякували за вмілі руки, материнську турботу Галині Стребковій, Людмилі Демурі, Любові і Юлії Сіденко, Валентині Шкляр, Руслані Райченко, Марії Романенко, Тетяні Вітко, Любові Шуляці, Віті Антоненко, Наталії Момот, Тетяні Сиротенко, Надії Норенко, Лідії Мусурівській, Олександрі Щербині які на перший поклик про допомогу кидають всі домашні справи і беруться за роботу. Чи то вареники ліплять, чи маскувальні сітки плетуть, чи виготовляють енергетичні батончики. Є в цьому бойовому волонтерському загоні і один чоловік – Валерій Романенко. Він готує зажарку та наліплює на відерця спеціальні «фірмові» етикетки з подякою ЗСУ від жителів громади. Це теж має свою неабияку силу і мотивацію. Один смільчанин-захисник, коли приїхав у відпустку розповів, як сидів в окопі без їжі й води, а побратими дроном скинули йому пакуночок. Розгорнув. А там, окрім іншого, простий батончик з сухофруктів та меду і напис: «Смільчинці. З любов’ю та вдячністю…» Цей гостинець з дому не лише втамував голод, а й дав сили та відваги відбити атаку ворога.
Іван СМОЛІЙ