Вісті Черкащини Доля відміряла жителю Тихонівки на Лисянщині 101 рік
Федосію Куценку з села Тихонівка на Лисянщині, судилося прожити довге життя, яке він повністю присвятив військовій службі. Кажуть, він єдиний за всю історію села, який переступив столітній рубіж. Народився Федосій Демидович у сім’ї Демида Лукича та Марти Пилипівни Куценків 28 серпня 1922 року, а помер 31 березня цього року в Одесі. Доля щедро відміряла нашому земляку 101 рік життя, і до останнього дня він пам’ятав своє рідне село і його жителів.
«Наше село Тихонівка утворилося як хутір від села Яблунівка і в 1921 році мало не більше 100 дворів. Серед цих переселенців і були мої батьки, вихідці з простих бідних селян. В 1930 році я почав учитися в Тихонівській початковій школі. Першою моєю учителькою була Надія Констянтинівна, яка заклала початок мого навчання. Навчався я з великим задоволенням. В Яблунівці закінчив у 1937 року 7 класів. Тридцяті роки відклали в моїй пам’яті сумні спогади, особливо 1933 рік. На той час наша сім’я складалася з 7 осіб. Голодовка 1933 забрала в могилу братів Михайла і Пилипа, сестер Марію і Христину. Батьки були в тяжкому стані, ледве вижили. Я пройшов Другу світову війну, як кажуть, від дзвінка до дзвінка. Ніколи не думав, що знову почую вибухи бомб на нашій Україні, і так хочеться побачити її знову вільною від ворогів…», – згадував довгожитель.
За мужність та відвагу полковник Федосій Куценко був нагороджений орденами Другої світової війни І і ІІ ступеня, трьома орденами. До виходу на пенсію викладав в Одеському військовому інженерно-командному училищі.
Іван СМОЛІЙ
