Які ціни на катеринопільському базарі?

Осінь добігає завершення. На базарі усе менше домашніх фруктів. На передній план виходить недешева екзотика.

− Беріть апельсини, дуже солодкі, смачні, − припрошує продавчиня. − 45 гривень за кілограм. У таку ж ціну й лимони.

− А яблука скільки коштують?

− Усі по 15. Тільки Голден і оці великі червоні − 17.

− Солодкі?

− Звичайно. Усі. Щоправда, з різними смаками: одні дуже солодкі, інші – солодкі з кислинкою. Можна пробувати. Ось. Я порізала шматочками. Пригощайтесь, − частує покупців.

− Мамо, мамо, хочу хурми, − наполягає малеча років 6-ти.

− Беріть. Хурма 35-40. Гранати – 45. Надзвичайно корисний продукт, − рекламують із-за прилавка.

− Але вона в вас якась подушена! Не хочу. Зважте краще кілограм мандаринів, − кривиться жінка.

− Будь ласка. З вас 35 гривень.

− Скільки? Та ми в магазині позавчора купували по 26! Вони в вас що золоті чи щойно з дерева? − сердиться молода матуся.

۠− Не знаю, які ви брали. Може маленькі такі, кислуваті. А в нас Клементина. Солодющі. Та й більші. Не пожалкуєте. Ще й дві мандаринки малому у подарунок, − стоїть на своєму круглолиця продавчиня.

− А капуста в яку ціну? − цікавиться наступний покупець.

− Проста – 4, 50, пекінська та синя – по 10, цвітна – 15. Але це старий завіз. Незабаром усе буде дорожчати.

Хто не вспів запастися на зиму цибулею, нагадуємо, що вона коштує 5-6 гривень за кілограм (залежно від розміру).

Особливою популярністю зараз на базарі користується редька (чорна та біла) – 10 гривень за кілограм. Перебірки перцю можна придбати по 8-12, печериці – за 35 гривень.

− Оце гриби! Посмажив, і ніякої тобі мороки. Не те, що моя стара назбирала чого попало в лісі, потім їх добу мила, варила, смажила, а тепер боїться їсти, бо в газеті прочитала, що десь там хтось помер від зеленушок. А вони в неї пішли в загальний казан. От смішна! Купила б печериць, та й годі.

− Так вона ж, видно, розвіятись у ліс ходить, відпочити від щоденних турбот, − заступився чоловік, що стояв поруч у черзі.

− Ага, або діда молодшого шукає, − усміхнувся у вус старий. − Розвіятись! Бач, що вигадали! Хай сосниння йде в ліс збирає, толку більше буде. Зима довга, буде чим лежанку розтопити. А то гриби їй подавай. Тьху! Зеленушки!

Тетяна ІВАШКЕВИЧ