Вогняне шоу, салют, чоловіки у віночках

У ніч із 6 на 7 липня, на Івана Купала, у Радчисі, що входить до складу Єрківської ОТГ, відзначали День села. Святкування розпочались о 8-ій вечора. Для дітей безкоштовні атракціони відкрили ще раніше: гірка, батут, велокарти.

Перше, що вразило, у порівнянні з Катеринополем, відсутність тисняви. Все чинно, спокійно. Діти не билися, бо атракціонів на всіх вистачало. Дорослі дивились концерт, який проводили місцеві артисти біля сільського Будинку культури. Крита сцена, заасфальтований майданчик для виступів, півколом лавочки. Хто бажав, міг присісти. Інші слухали стоячи. З усіх боків було чудово видно. Виступали спершу дорослі, потім малеча. Багато лунало композицій про рідне село, очевидно, його дуже люблять, а також про Україну, кохання. Настрій у глядачів був святковий. Мами з бабусями вправно фільмували концерт на смартфони.

Згодом усіх привітали зі святом староста Валерій Гончар та голова Єрківської громади Леонід Польовий. Обоє були у вишиванках. Польовий передав мешканцям Радчихи коровай та вітання від Єрок і Залізнячки, а також побажав здоров’я, добра, всіляких гараздів.

Родзинкою свята стало вогняне шоу, яке завітало на Катеринопільщину аж із Білої Церкви. Троє артистів, схожих на давньоруських волхвів, показали заворожуюче, гіпнотичне дійство: танцювали з факелами, дихали вогнем. Шоу завершилось святковим салютом.

Художній керівник гурту Юрій Зубар нам розповів:

– Сьогодні перед вами виступали Юрій, Євген і Катерина. Повна назва гурту – «Екстрим-шоу група «Вогняний тигр». Екстрим, бо в нас екстремальні номери. Ми ще й фехтуванням займаємося, є постановки на ходулях. Виступаємо вже 11-ий рік. Тож рухи відпрацьовані до автоматизму. Чітко дотримуємось правил техніки безпеки.

– У непередбачувані ситуації не потрапляєте?

– Звісно, за ці роки було всякого. Особливо на початку. Обпалене волосся – це найменше зло, через яке ми пройшли. Знаємо, як боротися з опіками, як їх не допускати, як швидко загасити полум’я. Завжди напохваті тримаємо рядно. Вогнегасниками практично не користуємось. Це небезпечно. Вони для екстрених випадків.

– Ви часом не сповідуєте язичництво?

– Дуже лояльно ставимося як до язичництва, так і до інших вірувань. Щороку виступаємо на купальських вечорах. У мене вдома висить зображення слов’янського бога Рода, у когось – ні. Релігійних поглядів ніхто нікому не нав’язує. Для нас це, насамперед, мистецтво, ми артисти.

Усіх присутніх на святкуванні частували запашним короваєм та пшоняною кашею. Конкурси, розваги, танці тривали допізна. На жаль, мало було дітей у купальських віночках, зате помічені були у віночках чоловіки, які, очевидно, доношували вінки за своїми маленькими чадами.

Вікіпедія пише, що село Радчиха (спершу Романівка) виникло близько 1870 року, отже, за приблизними підрахунками, йому виповнитись 149 років. Наступного року ювілей. Село квітуче, сучасне. Але, на жаль, через низинне розташування більшості вулиць досі без мобільного зв’язку.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ