Відійшов у вічність відомий катеринопільчанин

На 61-ому році життя відійшов у засвіти в результаті трагічного випадку відомий катеринопільчанин Сергій Миколайович Кулик – геолог, член «Катеринопільського земляцтва», який свого часу неодноразово надавав фінансову допомогу рідному селищу та району.

За його підтримки споруджено свердловини в центрі Катеринополя (бювет), в школах, садочку «Сонечко», вивчався радіаційний фон району, здійснювалось дослідження гуляйпільського водного родовища.

Як повідомляє сайт «Українська конфедерація журналістів», за значний особистий внесок у розвиток геологічної галузі Кулик нагороджений медалями В.І. Лучицького та «Почесний розвідник надр». Крім того, Сергій Миколайович неодноразово нагороджувався Почесними грамотами Геологічного комітету України.

Хоч і народився у Карелії, дитинство та юність провів у Катеринополі. Тут закінчив середню школу. Після служби в армії навчався у Харківському університеті за спеціальністю «геологічна зйомка, пошуки та розвідка родовищ корисних копалин». У 1991 році закінчив Санкт-Петербурзький (Ленінградський) університет за спеціальністю «ядерно-геофізичні методи забруднення».

З 1985 року Сергій Миколайович працював у Правобережній геологічній експедиції ПДРГП «Північгеологія», де був спершу рядовим геологом, а згодом керівником. Експедиція займалась пошуком важливих для промисловості руд, а також золота, алмазів тощо.

Окрім практичної роботи, Сергій Кулик здійснював серйозні наукові студії, був автором наукових статей, звітів. Кандидат геологічних наук.

Останнім часом проживав у Фурсах під Білою Церквою. Був депутатом Білоцерківської райради 4-го скликання.

– Життєрадісна людина. Наполегливий. Цілеспрямований. Трудоголік, – розповідає близький друг покійного Іван Григорович Чернієнко. – Прекрасний сім’янин. З ним завжди легко було спілкуватись. Диспутувати. Був надзвичайно ерудованим. Знав прекрасно історію, ґрунтовно вивчав козаччину. Полковник Фурсівського козацтва. (Йому хотіли присвоїти звання генерал-хорунжого, але він відмовлявся, тому присвоїли посмертно). Вмів і працювати, і відпочивати. Чудовий спортсмен, грав у футбол, волейбол, баскетбол. Спонсорував команди експедиції на змаганнях, вітчизняних біатлоністів. Дуже різностороння людина. Не знаю, як все вспівав. З однокласниками дуже простий у спілкуванні. Завжди готовий прийти на допомогу, вислухати. Надавав допомогу парку в Білій Церкві. Розвивав церковні традиції. Патріот рідного краю і України в цілому. Простий, скромний, ніколи не виділявся. Безкорисливий. Домігся обміну студентами-геологами між Україною та Польщею. Читав лекції у Польщі. Багато писав по історії козаччини, зробив безліч геологічних розробок.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ