У Катеринополі наламали стільців на 17 тисяч гривень

Тоді, коли в Єрках лише мріють про стадіон, у сусідньому Катеринополі свій нищать. Чомусь так повелося, як тільки українці перетинають кордон, на чужині усі стають законослухняними й вихованими. А от вдома, дехто вважає, можна робити, що завгодно. Пам’ятаю, як колись по району облаштували автобусні зупинки, причепурили їх. Стояли, мов лялечки. Не пройшло і року, як плитку «свідомі» громадяни обдерли, стіни обмалювали, а всередині напаскудили так, що пасажири відцуралися в них заходити. Чому? Невже ті, що це роблять, думають, що більше зупинкою не скористаються? Чи життя закінчується? Чи можливо приємно жити посеред багна?

Нині порушники громадського спокою взялися за місцевий стадіон. «Минулими вихідними у Катеринополі вчинено черговий акт вандалізму на території стадіону «Колос». Невідомі виламали ворота, пошкодили секцію огорожі, поламали лавочки. Усе це, очевидно, справа рук звичайнісіньких вандалів. Проте, для чого це було зроблено – не зрозуміло»,− нарікає голова районної ради Віталій Верета на офіційному сайті.

«Невже молоді люди не можуть зрозуміти, що це створювалось для них, для їхнього дозвілля. Чи це деградація теперішнього покоління, яке втрачає здоровий глузд?» − дивуються містяни, коментуючи подію у «Фейсбук».

Як з’ясувалося, нищать стадіон «не вперше і навіть не вдруге». Чи вдалося полагодити пошкоджене, ми запитали в директора Катеринопільської спортивної школи Володимира Короля. «Звісно, те, що могли, ми відремонтували відразу ж, на другий день: ворота, огорожу, двері до коментаторської. Ці двері були з ролет, тепер ми приварили решітку. Добряче витратились на металопрофіль. Однак побиті пластикові стільці ми відремонтувати не в силі. Потрібно купувати нові. За два рази наші хулігани розбили близько півсотні стільців. Зараз одне таке крісло коштує десь 300-350 грн. (залежно від виробника). Отже, загалом виходить понад 15, 17 тисяч гривень. Навіщо було ламати, не розумію! Адже для громади все облаштовано. Ми давно мріємо побудувати поле для дитячої футбольної ліги, але повсякчас доводиться викидати кошти на незаплановані ремонти».

Король розповідає, що катеринопільське футбольне поле – одне із кращих в області (окрім полів самих Черкас). Але місцеві шибайголови ним не дорожать. Час-від-часу по ньому гардесують то скутерами, то мотоциклами, то машинами, не цінуючи ні коштів, вкладених у стадіон, ні праці людей, які його обслуговують. А тим часом лише один кілограм газонної трави для футбольного поля коштує 100 гривень. Загальна площа стадіону 22 тис. кв. м. Усю її, а також частину території біля Будинку культури, обслуговують лише два робітники: обкошують, прибирають, поливають траву, де необхідно, фарбують, білять. «Буває, з одного боку викосили, а з іншого вже трава піднялась. Роботи вдосталь. А тут ще доводиться пляшки щоранку збирати, розбите та поламане ремонтувати. Безкарність породжує вседозволеність», − нарікає посадовець.

Зі слів директора спортшколи, поліція обіцяла посилити патрулювання стадіону. Але, з погляду фахівців, найоптимальніше було б закрити доступ до об’єкта хоча б у темну пору доби − з 22-ої до 6-ої години. А також забезпечити його охороною, сторожами. Ще краще, аби батьки не відпускали дітей без нагляду гуляти після десятої вечора.

До слова, власником стадіону є районна рада. Він стоїть на балансі спортивної школи. Зараз у спортшколі працює 5 тренерів, які займаються з дітьми футболом, настільним тенісом та легкою атлетикою.

Зауважимо, стадіон – об’єкт, який не кожна сільська громада може собі дозволити. Окрім проведення експертиз, виготовлення проектно-кошторисної документації, саме спорудження (недавно підраховували в Єрках) коштуватиме понад 5 мільйонів гривень.

«Коли ми зможемо жити краще? Можливо тоді, коли перестанемо бути байдужими і почнемо цінити не лише своє, а й громадське», − зауважує Віталій Верета.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ