Що катеринопільчани поклали до великоднього кошика? Чи варто святи ножі та гроші?

Передвеликодній Інтернет рябів рекомендаціями, що можна, а що не можна святити на Пасху. Зокрема йшлося, що варто освячувати паску, яйця, м’ясо, сир, молоко і категорично заборонено − алкоголь, кров’янку, гроші, матеріальні цінності, не рекомендовано − сіль, перець, фрукти, овочі, бо на них, буцімто, і так піст не поширювався.

Тим часом, у кожного з катеринопільчан з цього приводу сформувались свої традиції.

Ніна Ткаченко (83 роки) вважає, що обов’язково треба покласти до великоднього кошика паску, крашанки, хрін, сіль та свічку.

− Окрім перерахованого, − каже, −я ще поклала ковбаску, буженину, шматочок сала, сиру. На жаль, корзина в мене невеличка, а то ще б і рибки поклала, й фруктів. Сама святити не піду, бо вже не вистою, але сусід мені посвятить, зголосився. Сподіваюсь, що хтось і в гості на Великдень завітає, то буде чим пригостити.

Анна Бібік (Тарасевич, 27 років) віджартовується:

− Що батьки покладуть, те й буде. Зазвичай це паска, яйця, ковбаска. Потім ми крашанки настоюємо у воді і вмиваємось нею, щоб зберегти вроду, здоров’я. Так у нас заведено. На Великдень поїдемо до родичів. Саме час усіх провідати, поспілкуватися.

Лариса Бойченко (47 років) кладе у свій кошик паску, крашанки, ковбасу і воду.

− Паски завжди печу сама. Цьогоріч запланувала на суботу, а потім згадала, що в суботу Благовіщеня. Довелось трохи змінити плани. Добре, що донечка приїхала. Тож все вспіли зробити ще у п’ятницю: і паски спекти, і крашанки пофарбувати. Збираємось у гості до бабусі, − розповідає.

Альона Кушніренко (37 років) теж дбайлива господарка і до Великодня завжди підходила творчо: багато готувала, пекла, смажила, однак життя внесло свої корективи, за браком часу цього разу вона обійшлася купленим.

− Купила пасочку і три шоколадні яєчка – от і все! − сміється. − Головне позитивний і гарний настрій.

Надія Дорошенко (45 років) окрім традиційної пасочки й крашанок планує покласти до свого кошика ще й домашню ковбасу, запечене сало, сир, сіль, цукерки та здобу “ведмедики”.

Віта Гончаренко (31 рік), як справжня господиня, цього року зібрала багатий кошик.

− Паску, сирну бабку, писанки (з дітками малюємо), ковбасу, сир, сіль, огірок, помідор до столу на сніданок, − каже.

Однак є й такі катеринопільчани, що несуть до церкви на освячення гроші (щоб водились!) або ножі, буцімто для подальшої практики зцілення.

− Я вже кілька разів свої ножі освятив, − хвалиться один гуру, називатись для преси не хоче. − Кладу їх під куртку, щоб священик не бачив. Чим більше пройдуть освячень, тим сильнішими будуть. Головне – знати, як потім ними вправлятись, бо можуть послужити не на користь.

Місцевий священик Київського патріархату Іван Юрків від зізнань про гроші та ножі радості не відчуває.

− На жаль, окремі люди самі не відають, що творять. Я теж чув про освячення ножів. Правда, відкрито ніхто не зізнавався. Це шлях не до релігії, а до магії. Не схвалюю також освячення грошей. Гроші − це здебільшого зло. Один дивиться на них плоско, а інший за ними вже нікого й нічого не бачить. Не така це велика цінність, щоб їх освячувати в церкві. Можна і треба освячувати їжу, що людина планує споживати за святковим сніданням. Насамперед – паску та крашанки, а також − сир, масло, ковбасу, сіль, перець, фрукти, овочі. Хто, чим багатий, як-то кажуть. Добре, коли у вашому кошику при освяченні горить свічка. Не варто освячувати алкоголь. Я б не радив навіть вина. Бо де вино, там і горілка, а далі все за сценарієм: сварки, бійки, розбрат. Хтось тільки пригубить за столом, а інший – дебош влаштує. І ще нагадаю: слід з бережністю ставитись до великодніх продуктів, слідкувати, щоб паска не поцвіла, не зачерствіла. З’їсти все вчасно.

Окрім того, зауважимо, священики не рекомендують викидати в сміття рештки освяченої їжі. Усе, що залишилось, можна прикопати під деревом або спалити.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ