Петра Дубового досі не знайшли

2 грудня мешканець Сухої Калигірки Петро Дубовий пішов у справах до Єлизаветки і зник. Родина просить усіх, у кого є хоч якісь відомості про перебування чоловіка, повідомити.

Телефонуємо до родичів, щоб отримати детальнішу інформацію про зниклого.

Племінниця Наталія Карасинська розповідає:

“Моя мама – сестра Петра Васильовича. У їхній сім’ї було 6-ро дітей. П’ятеро братів і мама. Один брат проживає в Черкасах, інший під Черкасами, третій у Владивостоку, ще один – в Одесі. Ми з мамою мешкаємо у Львові. Петро Васильович жив у Сухій Калигірці. Він завжди підтримував тісний контакт із родичами. З мамою міг говорити телефоном по 10 разів на день. На Різдво за традицією збирався приїхати до нас у Львів. Тож на його зникнення ми відреагували миттєво. Річ у тім, що першого грудня ввечері він поскаржився мамі, що впав і дуже забив голову. А другого грудня його телефон уже не відповідав. Власне, він його залишив вдома. З тих пір ми місця собі не знаходимо.

Дядька ніде немає. На життя він особливо не скаржився. Мав велику пасіку, господарство, досить багато землі, де вирощував сочевицю. Він і хвилини не сидів без діла. Дуже привітний, компанійський. Мав дар – визначав діагнози по очах. Дуже багатьом людям допомагав справитися з болячками. Добре знався на травах, медицині. Мріяв створити сім’ю. Тож підстав думати, що він звів рахунки з життям, немає жодних. Припускаємо, що причиною його зникнення може бути нещодавня травма голови”.

Галина Яковенко, сестра Петра Васильовича, приїхала на Катеринопільщину, координує пошуки: “Ми страшенно хвилюємося за Петра. Спершу один із братів тут був. А тепер я приїхала. Робимо все можливе: підключили поліцію, пресу, телебачення. На жаль, хороших новин нема поки жодних. Дуже дякую усім небайдужим за допомогу. У день зникнення брата бачили у Єлизаветці. Потім слід зник. Три дні тривали безперервні пошуки. Тепер телефонуємо у всі лікарні, щоб з’ясувати, чи нема його там. Допускаємо, що в нього може бути часткова втрата пам’яті після забиття голови. Десь числа 9-го неподалік річки Вись знайшли чоловічу шапку і якусь пляшечку, ніби з-під соку. Усе це передано в поліцію й відправлено на експертизу. Петро дуже роботящий, помічний, добрий. Одного чоловіка навіть від раку шкіри вилікував, і батька, й маму доглядав. Раніше працював головою сільради у Сухій, потім головним агрономом у Петраківці, у Мокрій в училищі викладав бджільництво. Завжди був на людях. Прошу Бога, щоб повернув нам брата живим і здоровим”.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ