На Катеринопільщині вшанували Семена Гризла

3 березня виповнилась 98-ма річниця з дня загибелі Семена Гризла. Вшановували повстанського отамана, уродженця Катеринополя, біля його пам’ятника, що стоїть поперед Катеринопільського ліцею. Під захід сонця 4-го числа зібралось близько 30 людей, поміж них селищний голова Іван Гегедош з дружиною та голова районної ради Віталій Верета. Вечір пам’яті організували за ініціативи громадських активістів – Юрія Григор’єва та Ярослава Мандрики.

Першим виступив Юрій Григор’єв. Розповів, наскільки важливо повернути Гризла у Катеринопіль, містечко, де й досі подекуди живучі комуністичні легенди про те, буцімто Гризло був бандитом і грабіжником. Найважче переконати старше покоління, виховане на сфабрикованій та перелицьованій історії України, де герої представлялись ворогами, а вороги – героями.

Потім слово передали Василю Курашу – одному з ініціаторів відкриття пам’ятника Семену Григоровичу. «Ми зробили цей пам’ятник, щоб відновити історичну справедливість. Це раз. І щоб на ньому виховувати наше молоде покоління,− розпочав мовець. − І, я вам скажу відверто, нам це вдається. Поряд ліцей, 1-ша школа, 2-га школа. Ми зустрічаємось з дітьми, розповідаємо їм про Вільне козацтво. І якщо, скажімо, років тридцять тому запитали б у школі, хто такий Гризло, то нам би відповіли, що бандит, а зараз скажуть, що це наш народний герой, який боровся за національні свободи та інтереси, який мочив, лупив (і правильно робив) москалів, які прийшли на нашу землю. Гризло – визначна постать в історії України». Василь Іванович також подякував селищному голові Івану Гегедошу за сприяння та підтримку у відкритті монумента.

Емоційно виступив перед присутніми голова районної ради атовець Віталій Верета:

«Нам потрібно об’єднатися навколо наших цінностей. Для мене цінність − це наш козацький дух. Як прийшов час, я пішов на війну і зробив те, що зміг. Можливо мої вчинки не всі зрозуміють, судити не мені, судити нащадкам. Колись один розумний чоловік сказав, що шанована людина не та, якій ставлять пам’ятники її однодумці й однолітки, а та, яку вшановують внуки, правнуки і праправнуки. Настав час ставити пам’ятники Гризлу. Я шаную його, бо він − козарлюга. Думаю, що ті хлопці, які на сході воюють – теж козаки. І, сподіваюсь, наші внуки їх також шануватимуть».

Своїми роздумами про Гризла та його роль і місце в українській історії поділились Володимир Клеценко, Іван Гегедош, Василь Коваленко, Микола Замковенко, Євген Підцерковний та інші.

Насамкінець учасники акції поклали до пам’ятника живі квіти та лампадки з запаленими свічками.

− Живі квіти – жива пам’ять, − наголосив організатор заходу Юрій Григор’єв. − Думаю, Семен Гризло зараз спостерігає за нами з небес…

Нагадаємо, Семен Гризло – військовий і громадський діяч часів УНР, організатор Вільного козацтва, Генеральний осавул Вільного козацтва, повстанський отаман. Народився приблизно 1887-го року в містечку Кальниболоті (тепер Катеринопіль). Загинув 3 березня 1921 поблизу Новоселиці (нині Катеринопільщина), потрапивши в оточення, внаслідок проведення підрозділами Червоної армії каральної операції. Похований у Звенигородці на старому цвинтарі. (За матеріалами Вікіпедії).

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Нагадаємо : Через 96 років від дня загибелі Семен Гризло повернувся у рідне містечко