Максим Залізняк мив шаблю на Катеринопільщині. Тут поховали його кохану

Історичні джерела (зокрема праця Похилевича) стверджують, що назва села Залізнячка Катеринопільського району походить від покладів болотної руди, виявленої на території поселення. Однак старожили пов’язують її з Максимом Залізняком, а точніше – з його коханою.

“За переказами Миколи Романовича Онуфрієнка та Андрія Петровича Трембовецького, вояки Максима Залізняка йшли через територію їхнього села на Умань. У Смілі ранили жінку ватажка повстанців, а тут поховали. В честь неї й назвали село. Донедавна навіть надгробок у лісі був, однак останнім часом десь зник. Старожили кажуть, що біля сільського джерела Залізняк з побратимами зупинявся на відпочинок та шаблі мив. А про шахти з видобутку руди, та й про саму руду, у селі чомусь ніхто ніколи не чув”, ─ розповідає місцевий житель 48-річний Микола Шевченко.

7 козаків засновників

Фактично відсутні дані, коли виникло поселення на місці теперішньої Залізнячки. Є тільки інформація про церкву, яку побудували 1773 року. Микола Васильович стверджує: “Я, будучи ще малим, бачив надгробні плити на цвинтарі, датовані 1720-м роком, але люди казали, що були й старіші надгробки”. В селі вважають, що його заснували десь у другій половині ХVII сторіччя сім козаків: Скоромний, Дріжчаний, Гомбовський, Трембовецький, Онуфрієнко, Глоба й Шевченко. Їх потомки заселяють Залізнячку й донині.

Цілюще джерело

Славиться Залізнячка також своїм джерелом. До нього їдуть люди з Ватутіного, Звенигородки, навколишніх сіл по воду. Численні експертизи говорять про те, що вода тут нічим не поступається тій, що в Куяльнику. Але мало хто знає, що насправді це джерело складається з трьох ─ основного і двох побічних. Микола Шевченко каже: “З одного джерела воду пили, з другого брали на прання (там і місце для цього було обмуроване), а з третього (найменшого) ─ лікували очі. До цього джерела монахи направляли багатьох людей для зцілення, й самі приходили звідусіль, тижнями жили тут, лікувалися, брали воду з собою”.

Тарас Шевченко і Залізнячка

Місцевий краєзнавець Дмитро Гнатович Вітраненко (нині покійний) переконував, що коло нинішньої Залізнячки проходив чумацький шлях, а Тарас Шевченко, який свого часу теж мандрував з батьком у Крим по сіль, у поезії “Тече вода з-під явора” описав сільське чудодійне джерело, оскільки іншого такого у цій місцевості, на думку дослідника, не було (за переказом Миколи Шевченка).

Громада села мріє реконструювати місце, де розташоване легендарне джерело ─ “Ринва”. Закликає всіх охочих долучитися до цієї справи.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпощуться качаточка

Помеж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край города.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Брало, заспівало.

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати? (Тарас Шевченко.)

14.08.2016 18:06
Переглядів: 2672
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.