Лист до загиблого солдата

Я з Вами познайомилась давно,

Ще рік тому, ще за часів Майдану.

Про Вас, про зустріч з Вами ще тоді

Мені розповідала моя мама.

.

Відвертий, щирий, совісний і добрий,

Таким собі я Вас намалювала.

Що Ви настільки мужній і хоробрий,

Тоді я навіть і не уявляла.

.

Для того, щоб могли ми в мирі жити

На нашій, Богом даній нам землі,

Пішли ви рідну землю боронити,

Щоб підлий ворог не забрав її.

.

За Вашим позивним солдатським “Німець”,

Який грозою ворогові став,

Ховався щирий, добрий українець.

За рідну неньку він життя віддав.

.

В небесній Україні проживають

Найкращі її доньки і сини.

Як вам живеться, рідні, у тім краї?

До нас приходьте в світлі наші сни.

.

На тій небесній нашій Україні

Немає сліз, немає горя і війни.

Вона квітуча, бо цвіт нації там нині,

Її безстрашнії соколики-сини.

.

Я впевнена, тепер я точно знаю,

Від куль ворожих в грізний час війни

Герої України не вмирають

Допоки в нашій пам’яті вони!

Автор – Анастасія Сущенко

2015 рік

Нагадаємо, що Руслану Бобурову не вперше присвячують вірші.

Чудову поезію йому посвятила побратим з “Айдару”.

“Горобець після бійки” ця зачіска зветься,

Завиватися в кільця почала борода.

Без копійки в кишені, з Україною в сердці,

Він півроку в окопах, бо в країні біда.

Не жаліється і ні про що він не просить,

Закидає на плечі кулементі стрічки,

Що Бог дасть, те і їсть, що дадуть – те і носить,

Мій найстарший синочок, дитя простоти.

І коли мене сумніви беруть похмурі,

І я знов почуваюсь не в сих і не в тих,

Заглядаючи в очі його волошкові,

Я знаходжу там спокій, як на ликах святих.

(Мамка, “АЙДАР”, 2014)

Руслан Бобуров відправляв зарплату родинам загиблих бійців

01.05.2017 21:59
Переглядів: 3675
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.