Катеринопільчанка, що випромінює позитив і відроджує етномистецтво - Вісті Черкащини

Катеринопільчанка, що випромінює позитив і відроджує етномистецтво

Не уявляю Галину Снігур без усмішки. Коли її бачу, завжди усміхається, завжди привітна, жартує. Часто ловлю себе на думці, що з нею не засумуєш. Це жінка — свято. Випромінює якусь магічну енергію, життєдайну силу. Щедро роздаровує її оточуючим через співчуття, бажання підтримати, допомогти. Ту ж енергетику, що в ній залишилась, трансформує у мистецтво.

Чи не тому практично всі її роботи радісні, різнобарвні, життєдайні. Такими можна було б лікувати, виводити людей з депресії. Адже всі сумні думки тікають, коли дивишся на залиті сонцем барвисті картини Галини Павлівни або ж на її розмальовані кабаки.

«Я з дитинства залюблена в колір. Мама каже, що з пелюшок моєю головною іграшкою були олівці. І досі пам’ятаю братів шкільний набір. Їх було понад півсотні. Я годинами могла їх вивчати. Вони мене зачаровували. Не могла уявити тоді, для чого білий. Тепер уже знаю: для малюнків на темному фоні. Обожнюю змішувати фарби, шукати свої, оригінальні. Натхнення черпаю в природі. Люблю літні, весняні, осінні, зимові барви. З кожного пейзажу беру щось собі», — розповідає майстриня.

Галина Павлівна — художник-оформлювач, майстер підлакового, петриківського розпису, пейзажист. За всім цим стоїть не лише вроджений талант, а й кропітка робота, навчання. Її першим творчим наставником був відомий на Черкащині художник Олекса Близнюк, у якого вона рік навчалась на курсах (1986-1987), потім було навчання в Києві на курсах підлакового розпису по дереву (2002-2003) та в Київському державному інституті декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука (2006-2010) .

Роботи Галини Снігур нині прикрашають стіни Катеринопільського краєзнавчого музею, бібліотеки, обласного краєзнавчого музею, приватні колекції багатьох відомих людей, а окремі (в якості сувеніру) передані представникам посольства Японії та Канади, що здійснювали на Катеринопільщині благодійну діяльність.

Родзинкою художниці є відродження української етноляльки, а точніше — розпис кабаків (лагенарій). «Це такий кабак видовженої форми, схожий на грушу. Коли я вперше побачила його на базарі, зрозуміла — це справжня лялька, яку залишилось лише розмалювати. Спробувала, вийшло, — каже художниця. — З тих пір це хобі стало моєю візитівкою. Більше не бачила, щоб хтось таке робив. Досить кропітка, важка робота: кабак треба виростити,  висушити, замочити, вишкребти, прогрунтувати, розмалювати і, як мінімум, тричі полакувати. Працювати з ним досить не просто, важко розмальовувати, бо об’ємний, лакувати, сушити (треба підвішувати, щоб лак стікав). Це не дошку розписувати! Але я наловчилася. Можу впоратися (залежно від складності завдання) за 3-7 днів. На сюжетний малюнок піде, звісно, більше часу, ніж на просту ляльку (людину)».

Талант у Галини Павлівни — справа сімейна. Неабиякі здібності до художньої творчості має її сестра Марина, майстер хендмейду: робить сувеніри, пече дивовижні торти, етнотістечка. Мати вишиває, пише вірші, оповідання, друкується в місцевій пресі.

 

Їхній близький родич — відомий український мистецтвознавець, скульптор, графік та живописець Сергій Латанський (родом з Катеринопільщини, Луківка) — на знак пошани до маленької батьківщини й родинних зв’язків подарував кілька картин Катеринопільському краєзнавчому музею, де Галина Павлівна довгий час працювала і навіть була директором.

Нині Галина Снігур каже, що її більш захоплює не прикладне мистецтво, а сучасний абстракціонізм, який передає внутрішній світ людини, незвідане й потойбічне. Обожнює картини українського генія Івана Марчука. Нещодавно навіть відвідала його творчу майстерню й на згадку отримала палітру й альбом художника.

Галина Снігур — постійний учасник районних, обласних  виставок декоративно-прикладного мистецтва, лауреат ІІІ обласного фестивалю народної творчості. Нагороджена дипломом Міністерства культури «За високу творчу майстерність ( 2009 рік, за участь фестивалі мистецтв України) та дипломами  Міністерства освіти України. 2011-го року її роботи представляли на персональній виставці в Черкаському краєзнавчому музеї, а цієї весни планується схожа персональна презентація в Умані.

У 2017 році відповідно до рішення сесії місцевої районної ради , з метою відзначення кращих працівників, занесена на Дошку Пошани Катеринопільщини («Ними пишається район» ) за вагомий внесок у розвитку культури та музейної справи.

До слова, народилась майстриня у Гуляйполі на Катеринопільщині. В школу ходила в рідному селі та Пальчику.  За фахом — дизайнер. Працювала в Пальчиківському, Катеринопільському будинках культури, Катеринопільському краєзнавчому музеї, місцевому будинку творчості (БДЮТ), школах, ліцеї. Член Спілки слов’янських письменників України. Щаслива мама та бабуся.

Порада від пані Галини: «Якщо є талант, треба його розвивати, завжди йти за своєю провідною зіркою, не зраджувати мрій».

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

26.03.2021 11:40
Переглядів: 1144
Коментарiв нема

Залишити відповідь

Щоб залишити коментар або відгук під цією публікацією, увійдіть або зареєструйтеся.