Катеринопільчан переконали, що в громаді краще

7 червня у Катеринополі відбулись громадські слухання з приводу добровільного об’єднання у Катеринопільську ОТГ. На даному етапі мешканці селища мали проголосувати: бажають чи ні вступати до такого об’єднання. Згодом це голосування мають розглянути селищні депутати на сесії. Потім надсилається пропозиція до сільських рад району, аби ті вирішили, чи хочуть приєднуватись до Катеринополя. Наразі запрошують усі населені пункти, що не ввійшли до Єрківської та Мокрокалигірської ОТГ.

У слуханнях взяли участь 27 мешканців селища (згодом приєднався ще один). Тут були присутні селищний голова Іван Гегедош, депутат облради Олександр Коваленко та чимало очільників сіл, яких закликають до об’єднання, зокрема Ступичного, Пальчика, Кайтанівки, Вербовця, Бродецького, Шостакового, Новоселиці тощо. Право голосу на проведених слуханнях мали виключно мешканці Катеринополя. (Села голосуватимуть окремо). Головував житель містечка Василь Береговенко. На подив громадян, не прийшли на обговорення районні слуги народу. Не було тут ані голови райдержадміністрації Ольги Ніколенко, ані її заступників Ольги Шариги та Володимира Коваленка, ані голови райради Віталія Верети. Засідання проводилось у стінах адміністрації, але, очевидно, у районного керівництва були якісь більш важливі справи, аніж утворення третьої ОТГ в районі. Розпочалось слухання о 10-ій ранку. Власне, для багатьох це створило певну незручність, оскільки був робочий день. Але хто дуже бажав, прийшов.

На початку слухань селищний голова Іван Гегедош повідомив, що згідно з нормативними документами рішення, яке ухвалить громада на слуханні, буде повноважним, незалежно від того, скільки осіб брали участь у обговоренні.

Переконувати катеринопільчан про доцільність об’єднання приїхав десант із Черкас: директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Слинько, радник з питань децентралізації Сергій Гончар та радник з питань комунікації Оксана Савіцька.

Гегедош зазначив, що є можливість «заскочити в останній вагон плацкартного потяга», використати, так би мовити, останній шанс, аби збільшити фінансовий ресурс

місцевої громади. Адже після об’єднання – 60 % ПДФО залишатиметься на місцях.

Першим взяв слово Сергій Гончар, який пояснив, що існуючий територіальний устрій, придуманий більшовиками, на сьогодні застарів, треба брати приклад з Європи. Тому в країні розпочався процес децентралізації.

– Коли наші державні мужі приїхали в Європу, їх запитали: «Реальні гроші у вас перебувають у районі. А що робить такого район, що не можна зробити в селі чи в області? Навіщо вам з такими повноваженнями ці райони?» – зауважив мовець.

Радник розповів, що базовий рівень територіального об’єднання – це близько 10 тисяч мешканців, хоча є й 30-50. Колись в українських селах жило 70 % населення, зараз живе 30%. Весь бюджет малих сіл іде на утримання сільських рад. Отже, назріло питання укрупнення та об’єднання. Стара система нераціональна, себе віджила. Треба об’єднувати села, бо чим більша кількість мешканців, тим більше коштів залишатиметься на розвиток. Найоптимальніше територіальне об’єднання в сільській місцевості охоплює 20-кілометрову зону. У цих межах може вчасно доїхати і пожежна, і швидка допомога. Досвід показує, громади, де проживає менше 5-ти тисяч мешканців, малоспроможні, навіть, коли в них є потужне підприємство, яке забезпечує коштами, виникають кадрові питання. Адміністративний апарат (майже однаковий) треба утримувати, що для 5 тисяч населення, що для 10 тисяч. Однак в більшої громади – більший потенціал.

Черкаський центр розвитку місцевого самоврядування за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону допомагає громадам створити сучасні ЦНАПи, які надають мешканцям понад 100 видів послуг, у тому числі й віддалених (тоді як сільрада близько 10-ти), а також пропонує технічну допомогу на шляху здобуття грантів.

Гончар підкреслив, що освітянська реформа базується на реформі місцевого самоврядування. (Громада сама вирішує, які школи закрити, а які зберегти). Медична та земельна теж. Державні землі запасу сільськогосподарського призначення передаються ОТГ. Просто селам не передаються.

– Міста й села, які не об’єднались, стримують усі інші реформи в Україні, – наголосив доповідач. – У 2018 році 17 мільярдів євро Україна недоотримала, тому що на селах нема таких фахівців, які б могли написати проект англійською і захистити його. В громадах вони будуть, зокрема Степанецька ОТГ додатково залучила 17 мільйонів міжнародної допомоги. У громад нарешті з’явились бюджети розвитку, які села ніколи не бачили.

Окрім того, села ОТГ отримуватимуть інфраструктурну субвенцію від держави. Спершу давали десь півтори тисячі на людину, потім 1000, зараз у середньому виходить 500 гривень (за уточненням Слинька – 900). Ці кошти видаватимуться протягом 5-ти років після об’єднання.

Радник з питань децентралізації наголосив, що у 2020-му році в Україні відбудуться вибори. Отже, об’єднання все рівно відбудеться. Але тоді вже інфраструктурної субвенції селам не надаватимуть. Якщо зараз ініціювати процес об’єднання, зробити документи, то катеринопільські села ще 5 років отримуватимуть свою субвенцію.

Окрім того, нова громада отримає супровід кваліфікованих спеціалістів.

– Якщо об’єднаєтесь, вам зможуть давати поради наші радники з комунікації, фінансів, юридичних питань тощо. Ми готові вас навчати. Ви можете створити з нашою допомогою сильну професійну команду. Але наш Центр працює лише до кінця 2019 року. Далі перепідготовку кадрів доведеться робити вже з бюджету громади,– зауважив доповідач.

Поза тим гості відповіли на ряд запитань, які турбували катеринопільчан.

– Коли будуть вибори керівництва новоствореної ОТГ?

– Чи будуть у вас вибори раніше 20-го року, сказати важко. Бо традиційно в Україні за рік до чергових виборів ніяких додаткових, позачергових виборів не призначать, оскільки неефективно обирати владу на півроку. Житимете, як і жили. До виборів у 20-му.

– У якому документі написано, що в 20-му році настане кінець реформи децентралізації?

– Ні в якому. Але є здоровий глузд. У Корсунь-Шевченківському районі лише одне село ще не об’єдналось і сам Корсунь. Який сенс утримувати там районну раду?

– А на підставі якого закону об’єднуватимуть примусово?

– Такий закон готується. Він ще не прийнятий, але буде прийнятий. Ця Верховна Рада навряд чи встигне його прийняти. Але в наступної не буде вибору. Вона муситиме це зробити. Бо цього вимагає українське суспільство, яке вже об’єдналося. В Україні планували створити 1000 громад. Уже створено 899. На Черкащині 70 % населення проживає в ОТГ. Цей процес незворотний.

–А якщо закон про ОТГ оскаржать у Конституційному суді?

– Конституційний суд розглядав такі скарги і поставив чітку крапку. Функціонування ОТГ є в межах законодавства України та в рамках міжнародного права.

– Чи можна при об’єднанні у Катеринопільську громаду приєднати інші громади?

– При об’єднанні не можна. Але після – так . Закон дозволяє кільком ОТГ об’єднуватись.

– Чи буде Катеринопільська ОТГ юридичною особою?

– Ні, юридичною особою буде Катеринопільська селищна рада.

– Як законодавець контролюватиме, щоб адмінцентр (Катеринопіль) не відбирав інфраструктурну субвенцію сіл?

– Адмінцентр може використати цю субвенцію лише за письмового погодження старости села. Навряд чи старости на таке підуть.

– Чому по Мокрій Калигірці ця субвенція становить 400 грн з копійками, а по Єрках 100?

– Бо рахують лише сільське населення і площу. В Єрках сільського населення дуже мало (Радчиха). Самі Єрки – селище.

Насамкінець, експерти наголосили: добровільне об’єднання не означає: хочу об’єднуюсь, а хочу ні. Добровільність передбачає лише вибір «з ким?» На базі вже створених громад видно, що процес децентралізації дає позитивні результати. Значно збільшується надходження до бюджету. Керівництво не призначене, а обране. Влада ближче до людей. Ті, хто хотів мати результат, уже його отримали.

Врешті, вислухавши всіх мовців, катеринопільчани дали згоду ініціювати процес об’єднання. «За» проголосували 24 особи.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ