Головний лікар Катеринопільської ЦРЛ про оптимізацію медзакладу

27 жовтня Катеринопільщину сколихнула неприємна інформація, буцімто хочуть закрити стаціонар райлікарні.

«Шановні катеринопільчани! Кому небайдужа доля нашої районної лікарні й нашого медичного майбутнього, ми, працівники цього медзакладу, закликаємо всіх вас підтримати нас і прийти взавтра у понеділок 28 жовтня о 15.00 до районної адміністрації для підтримки протесту проти знищення стаціонарного відділення медзакладу. Давайте зупинимо разом це безсовісне безчинство, яке витворяє районна влада без будь-яких державних наказів! Хай допоможе нам Бог», − йшлося у гучній заяві Галини Мирошниченко, активно розтиражованій в Інтернет-мережі.

Незабаром містечком пішли чутки. Говорили, що у відділенні стаціонару хочуть скоротити 80 працівників, і що, буцімто, такий наказ надійшов від керівництва району.

Звісно, ми не могли залишитись осторонь такої болючої проблеми, тож у понеділок, як і закликали співробітники медзакладу, прийшли підтримати протест. На наш подив, біля райдержадміністрації о 15-ій годині було осіб шість небайдужих, переважно пенсійного віку. Ще кілька людей прогулювались неподалік, готові в будь-який момент приєднатись до акції. Медиків тут не було видно. Очевидно, організатори відмінили протест, але чомусь не вважали за потрібне повідомити про це громадськість. З таким підходом є вірогідність, що іншим разом на подібні заклики ніхто не відреагує.

За роз’ясненнями, що відбувається, ми звернулися до головного лікаря Катеринопільської ЦРЛ Людмили Борецької.

«Про закриття стаціонару взагалі не йдеться, − пояснює посадовиця. − Буде оптимізація кадрів, зумовлена реаліями сьогодення – зменшенням навантаження на персонал та медреформою. Але мова не про 80 осіб. Це неправда. Ніхто не озвучував жодних конкретних цифр. Звідки ця цифра? Аби накрутити людей? Кількість скорочень визначатимемо тільки після консультацій із кожним структурним підрозділом. Тому мене здивував і обурив цей заклик. Мої двері завжди відкриті, можна було підійти й поцікавитись наболілим. Однак у вихідний день кинули клич, переколотили людей, район, область. До мене було дзвінків 150, не менше. Всі цікавились, чи виходити на підтримку, чим допомогти? Так не можна! Адже все можна вирішити в робочому режимі».

Борецьку обурює також, що провину за оптимізацію (у тексті звернення «знищення») стаціонару організатори акції поклали на районне керівництво. «У той час, коли районна влада робить усе можливе, щоб зберегти лікарню, допомагає нам, консультує, підказує, що, як краще зробити, її звинувачують у безчинстві. І райрада, і адміністрація зацікавлені в тому, щоб зберегти медзаклад. Але якщо ми не проведемо скорочення, то Національна служба здоров’я не підпише з нами угоду, і тоді лікарня справді закриється. Поза тим, нами напрацьований певний план дій, аби оптимізація пройшла із найменшими втратами. Поруч посад, що потрапляють під скорочення, у нас є ряд вакантних, куди можна буде перевести персонал, є сумісники, що готові поділитися навантаженням тощо».

Головний лікар каже, що реформа медицини проходить по всій Україні. І без її проведення медзаклад самотужки не зможе функціонувати. Адже з нового року міняється система фінансування. Якщо раніше лікарня фінансувалась із райбюджету, то відтепер оплату за її послуги проводитиме Національна служба здоров’я, з якою треба підписати угоду. Угоду можна підписати, ставши комунальним некомерційним підприємством. Для цього треба витримати ряд умов:

1.Здійснити інформатизацію закладу. (Очікують на 2 мільйони субвенції від держави, 250 тисяч мають на балансі).

2.Провести інвентаризацію. (Опис майна, витратна частина − 150-200 тисяч гривень).

3.Розробити статут. (Уже написаний).

4.Провести оптимізацію кадрів. (Зараз здійснюється моніторинг навантаження персоналу та служб).

Останнє питання найболючіше, але має своє економічне та соціальне обґрунтування. Скорочення кількості населення позначилось на зайнятості медперсоналу. Відтак постало питання економічної доцільності.

Кого скорочуватимуть?

«Зрозуміло, якщо зменшується навантаження, то треба проводити скорочення, − коментує Борецька. − Ми бачимо, що не буде того навантаження, яке було, коли лікарню відкривали у розрахунку на 250 ліжок і 200 відвідувань на добу. Зараз ми не можемо мати такий самий штат. Тому кожен підрозділ повинен на місці вирішити, яку посаду чи пост треба скоротити. В першу чергу скорочуватимуть медсестер, що давно не відвідували курси підвищення кваліфікації. До кваліфікації зараз дуже-дуже високі вимоги. Має значення також вік. Але це не означає, що всі пенсіонери потраплять під скорочення. Є досить молоді пенсіонери, кваліфіковані спеціалісти, вони можуть і далі працювати. Вирішуватиме колектив разом із своїм керівником. Не може бути, щоб у відділені було троє хворих і три медсестри з санітаркою. Це витрата бюджетних коштів. До того ж, перших три місяці 20-го року, поки запуститься реформа і ми почнемо заробляти на наших послугах, у нас буде досить обмежене фінансування, тому ми фізично не зможемо утримувати весь існуючий штат».

Оптимізуючи штат, головний лікар запевняє, що зробить усе можливе, аби зберегти всі служби: пологове, гінекологічне, хірургічне, дитяче відділення тощо. Інфекційна служба залишається у повному складі, оскільки її сучасна реформа не торкнулася. Є висока ймовірність, що в майбутньому відкриють ще реабілітаційний підрозділ. Зараз іде капітальний ремонт та переобладнання фізкабінету. Придбали три нових апарати. Шукають можливість купити чи отримати від благодійників ще кілька.

«Лікарню треба зберегти за всяку ціну,− наголошує посадовиця,− про закриття взагалі не йдеться, першочергове завдання − зберегти кожну службу. До всього треба підходити з розумом : не може бути так, як було».

Щоб стати комунальним некомерційним підприємством, лікарня зробила перший крок: отримала згоду депутатів райради. 8-го листопада на черговій сесії буде розглядатись пакет документів, пов’язаний із подальшим реформуванням, а 20-го грудня цю роботу буде завершено й напрацьовані документи передадуть на підпис у Національну службу здоров’я.

Насамкінець Борецька визнала, що в медзакладу є ряд проблем, над якими треба ретельно працювати (якість надання послуг, недогляди, упущення, що виявила ревізія), але не варто забувати також, що тут працюють висококваліфіковані фахівці – Мирон Левицький, Андрій Приходько, Ольга Назаренко, Валерій Фартух та інші. Очільниця закладу похвалилась, що Катеринопільська ЦРЛ − одна з не багатьох у області, якій вдалось уникнути «інсулінової кризи». Завдяки кропіткій роботі персоналу, співпраці з сільськими головами та керівниками громад, катеринопільські діабетики були своєчасно і безперебійно забезпечені безкоштовним інсуліном, гроші на який виділяли органи місцевого самоврядування.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ