Анастасія Сущенко з Вікниного – ”Лідер року – 2017”

У конкурсі взяли участь кілька навчальних закладів (Розсохуватка, Вікнине, Шостакове, Новоселиця, Гуляйполе).

Переможницею стала десятикласниця Анастасія Сущенко із Вікниного.

− Вітаю Настю та її команду − Жанну Бондар, Олену Бабенко, Максима Нетребенка, Дениса Нану. Підготували переможницю педагог-організатор Любов Сущенко (мама) та бібліотекар Галина Російчук (рідна тітка).

Група підтримки − вчитель початкових класів Анна Сущенко (сестричка), − написав на своїй сторінці у “Фейсбук” директор Вікнинського НВК Василь Кураш.

Анастасія Сущенко родом із надзвичайно творчої родини. Її мама, учитель образотворчого мистецтва, педагог-організатор, майстриня, відома на Черкащині та за її межами картинами із соломки,− Любов Сущенко, тітка – Галина Російчук – робить полотна із крупи та насіння.

У Анастасії спектр захоплень надзвичайно широкий:

− Я роблю картини з соломки, люблю співати, малюю, пишу вірші. Надзвичайно люблю подорожувати, читати, співати. Подорожі – це моя мрія. Україну я вже трохи бачила, хотілося б ще побувати за кордоном. Я була в Харкові, Криму, Ковелі, Києві, щойно приїхала з Холодного Яру, де відзначали 100-річчя Вільного козацтва. Надзвичайно сподобались тамтешні козаки, було дуже цікаво.

Хоче бути журналісткою або перекладачем.

− Із майбутньою спеціальністю ще остаточно не визначилась. Мрію стати журналістом (подобаються журналістські розслідування) або перекладачем з англійської. Хочу навчатись у Черкасах.

Найулюбленіша її картина – перша:

− Дуже люблю свою першу роботу, де я зобразила песика у морському кашкеті. Вийшло кумедно.

Анастасія каже, що до творчості її найбільше спонукають мама та вчителька української – Олена Дзюнь, яка зараз уже перебуває на пенсії. Має вірну подругу – Жанну Бондар.

− Вона була разом зі мною на конкурсі, допомагала. У мене багато друзів, але Жанна – найближча, − розповідає Настя.

У лютому на районному конкурсі “Тарасова вершина” Анастасія виборола 1-ше місце за вірш про катеринопільського героя Руслана Бобурова у номінації “Авторська поезія”.

Тепер він теж став для неї вирішальним, завдання, де прозвучав цей твір, було оцінено найвищою кількістю балів.

− Я Руслана ніколи не бачила, чула про нього лише з розповідей мами, яка була разом з ним на Майдані. Мама мені розповіла, яким він був і як потім загинув. Цей вірш я написала не за один вечір, щодня приходили якісь нові рядки.

Анастасія скромна, каже, що перемога їй далася важко, бо поряд з нею були дуже сильні суперники:

− Думаю, навіть сильніші за мене, але в мене була гарна мотивація: хотіла довести, що я можу. Для мене лідерство – це бути прикладом для когось, а ще воно додає впевненості у собі.

У школі Настя вчиться на 9-10 балів, найбільше зосереджується на предметах, що складатиме на ЗНО – українська мова й література, історія та англійська. Влітку мріє поїхати на фестиваль.

− У сестри виникла ініціатива поїхати на якийсь фест – або в Моринці, або на Захід, можливо у Львів, ще не знаємо, де він буде, − каже.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ

Сестри роблять картини із соломи та насіння