Як у Фінляндії ставляться до України розповіла мешканка Катеринопільщини, що нині там проживає

Багато українців рятуються від війни за кордоном, насамперед жінки з дітьми. Півтора роки тому змушена була шукати спокою на чужині і Марина Кикоть із Мокрокалигірської громади, що на Черкащині. Жінка оселилась разом із двома дітьми, 18-річною донькою та 10-річним сином у Фінляндії, місті Ювяскуля.

На щастя, ця країна зустріла їх привітно. «Фіни дуже-дуже добрий народ, у всьому стараються допомогти (морально, психологічно, матеріально), безмежна дяка їм за це. Вони багато жертвують на волонтерський центр, що збирає допомогу для України, особливо для війська: медикаменти, гроші, одяг. Фінські волонтери (низький їм уклін) організовують ярмарки, до яких долучаємось і ми, готуючи на продаж всілякі смаколики, сувеніри тощо. Всі зароблені кошти згодом ідуть на потреби ЗСУ», – розповідає жінка.

Їй пощастило знайти у Фінляндії дотичну до її спеціалізації роботу. В Україні вона працювала на ТОВ «Сиророб», а нині – помічником повара у ресторані. Готує переважно салати та вітчизняні десерти (торти «Наполеон», «Медовик», «Празький», «Червоний оксамит», «Пташине молоко»).

Каже, що відколи до Фінляндії переїхало багато співвітчизників, фіни вспіли полюбити українську кухню, особливо їм подобаються борщ і пиріжки. Самій же Марині дуже сподобався фінський суп з лососем («прям топчик»), рекомендує.

Із земляками жінка підтримує зв’язки через соціальні мережі та зустрічі, які організовують центри для біженців.

«Однак, як би не було добре на чужині, якою б чудовою, прекрасною не була країна проживання, все рівно хочеться повернутись до рідного дому», – підсумовує катеринопільчанка.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ