Вісті Черкащини Як психологиня зі Звенигородщини дослідила свій рід до 9 коліна
Психологиня з Катеринопільщини Антоніна Скоромна ґрунтовно взялась за дослідження свого роду. Багато хто з нас цікавиться своїм родоводом, але не всім вистачає часу та наполегливості вивчати його.
Антоніні вдалося заглибитися в таємниці сімейної історії аж до 9 коліна. «Мої дослідження родоводу розпочались із вивчення архівних матеріалів про моїх дідусів та прадідів, що воювали у Першу й Другу світові війни. Потім мене зацікавила подальша історія. Так крок за кроком я відтворила родинне дерево аж до 9 коліна. В цьому мені допомогли сайти Центрального державного історичного архіву, «Рідні», «MyHeritage», «FamilySearch», фейсбук-спільнота «UAGenealogy», дослідження про Голодомор та репресованих. Найглибше (аж у 1795 рік) посприяли сягнути записи метричних книг, які є у вільному доступі в Інтернеті на сайтах Держархіву та «FamilySearch», – розповідає Антоніна.
В будь-якому разі дослідження родоводу жінка рекомендує розпочати з вивчення сімейних архівів: світлин, свідоцтв про смерть та народження, розповідей родичів та односельців, приділяючи увагу датам, інформації про національність, віросповідання, сімейний стан тощо. Такі студії дали фахівчині також матеріали для професійних спостережень. «Я помітила, що в окремих випадках знання сімейної історії дає змогу позбутися негативних родових сценаріїв. Так, наприклад, теза «ми бідні» може бути результатом установки, сформованої нашими предками в часи колективізації, коли заможними, багатими бути було небезпечно. Часи змінились, а сформований сценарій досі може псувати людям шлях до фінансового благополуччя», – каже психологиня.
Дослідження родоводу спонукало жінку створити не лише своє родове дерево, а й паралельно понад 4000 осіб повернути в історію рідного села Залізнячки. Могили багатьох з них досі можна ідентифікувати на місцевому цвинтарі. Антоніна відзначає, що раніше в селі поруч типових прізвищ (Скоромний, Міняйло, Чмир, Трембовецький) були незвичні (Маньгора, Запорожченко, Козоріз, Журавель, Кислиця, Безхребетний), які зараз не зустрічаються. Окремі ж прізвища з роду в рід зазнали трансформації: був Трембовенко став Трембовецьким, був Гончар (батько) став Гончаренком (син), Вельган став Вельганенком. Деякі з часом русифікувалися. Ентузіастка на цьому етапі зупинятись не планує. Вивчення родоводу та історії триває.
До слова, зберігати та вивчати історію рідного краю Антоніні допомагають староста Залізнячки Микола Шевченко та очільник ГО «Україна Інкогніта» Роман Маленков, які прикладають багато зусиль для того, щоб зберегти старе залізняцьке кладовище, могили тих людей, які народилися ще в 18 столітті. Завдячуючи такій роботі, до студій з історії краю та роду можна додати ще і місце поховання людини.
«Я рада, що можу зробити свій маленький внесок у справу збереження історії рідного краю. І, на щася, мене надихають люди, які біля мене», – зауважує психологиня. Свій досвід Антоніна акумулювала у ролику «Родовід. Як скласти генеалогічне дерево» та виклала його у вільному доступі на Youtube. Користуйтесь!
Тетяна ІВАШКЕВИЧ
