Вісті Черкащини Як народжувати у Катеринополі?
Якось у соціальних мережах одна породілля запитала, чи можна народжувати в Катеринополі. Серед позитивних відповідей були і колючі, які, можна сказати, містили в собі образу колективу місцевого пологового відділення. Це при тому, що в катеринопільському пологовому успішно народжують не лише місцеві мешканки, тут стають матерями жінки зі Звенигородки, Ватутіного, навіть з Умані та Черкас. Дорожнеча у великих містах примушує обирати не елітні пологові відділення, а скромні районні, де медичний персонал обслужить не гірше, а про гроші можуть навіть дипломатично промовчати.
Однак таке мовчання стає дедалі рідкіснішим явищем. Тепер говорять і здебільшого відкрито. Медперсонал змушений називати речі своїми іменами…
– Пологи – це природний процес, і коли жінка народжує без ускладнень, то це добре, не потрібно лікувати, все стає на місця само собою. Якщо породілля з немовлям за кілька днів готова до виписки – то це радість і для медперсоналу, – пояснює головний акушер-гінеколог Катеринопільщини Ольга Назаренко. – Але ж трапляються такі батьки, яких неможливо сприймати за нормальних. Забирає дружину з новонародженим дитям і не скаже акушерам «спасибі», не купить для відділення навіть бинта. Мовляв: «А чого я маю витрачати гроші, якщо вона сама народила…» Це при тому, що обслуговувалась породілля винятково за рахунок відділення, в результаті використали супутніх медикаментів на 300 грн.
На щастя, за останні п’ять років у Катеринопільському відділенні не спостерігалося дитячої смертності чи мертвонароджених.
– Слава Богу, – Ольга Василівна тричі хреститься, – летальних випадків з новонародженими давно не траплялося. Щороку у Катеринопільському пологовому відділенні народжується не менше 200 немовлят. Це середній показник по Україні. До мене приїздять народжувати породіллі з тих районів, де раніше працювала, які вже стали моїми друзями, добрими знайомими, словом, шанувальниками моєї праці.
Проте для нинішнього року завідуюча районним акушерсько-гінекологічним відділенням Ольга Назаренко робить невтішні прогнози.
– Бачу, що в цьому році новонароджених буде менше, бо мало вагітних стають на облік. Я думаю, що причиною тут стає ситуація в країні. Вже багато молодих хлопців вибито на війні, скільки ще це продовжуватиметься? Адже саме воїни, яких ми з честю хоронимо, ставали б щасливими батьками. Всього в нашому районі 5600 жінок репродуктивного віку.
Перебування у пологовому відділенні неминуче б`є по сімейному бюджету. Бо всі витрати на медичне обслуговування держава переклала на пацієнтів.
– Більшість пропонують допомогу, – признається жіночий лікар. – Кажуть: “Ми дуже вам вдячні і хочемо щось для вас зробити за вашу доброту”. Відповідаю, нічого не треба, краще допоможіть з ремонтом у відділенні, обладнати у палатах вхід до окремого туалету, бо породіллям, особливо після кесаревого розтину, непросто пройти до вбиральні через увесь коридор. Якщо уважно придивитися, то планування відділень дозволяє переобладнати все так, щоб у кожній палаті був окремий санвузол і душ.
Ольга Василівна показує, як нераціонально розплановані відділення лікарні за пострадянських часів. Якщо заходитися, то з одного санвузла виходить два з виходом у палати. Щоб осучаснити місця перебування породіль, потрібні кошти. Здебільшого, це гроші спонсорів.
Треба сказати, що зрушення у цьому плані є. Йдемо до палати сімейного типу, в якій породілля може народжувати у присутності чоловіка, а потім подружжя разом з немовлям живе в цій палаті аж до виписки. У кімнаті широке спеціальне ліжко (яке призначене і для пологів), ліжечко для дитини, холодильник, плазмовий телевізор і, звісно ж, санвузол з душовою.
– На ремонт і переобладнання цієї кімнати пішло 50 тисяч гривень, – продовжує Ольга Василівна. – Гроші на це виділяли родичі породіль. По 5 тисяч надали Олександр Коваленко та Михайло Морозюк, які давно допомагають відділенню, не перший раз підтримують матеріально. Пастир ватутінського «Отчого дому» Анатолій Кривенко залишив нам 12 тисяч гривень. Директор сухокалигірського СТОВу Олег Бабченко також надав 5 тисяч грн., а сім`я Половинків зі Шполянського району – 6 тисяч. Підприємці Дмитро Чеповенко подарував холодильник, Андрій Штепа – ліжко. Раїса Репетило з Катеринополя купила телевізор. Директор ТОВ «Катеринопільський елеватор» Артур Футима виручив, коли була проблема з водогоном, закупивши на 8 тисяч грн спеціальні ємності для води. Чималу суму зі свого сімейного бюджету залишили для пологового відділення Віктор і Любов Приємські. Вдячна всім цим людям, їх багато, всіх неможливо запам’ятати, але медперсонал низько вклоняється їм за розуміння і турботу.
Окремо хочу дякувати головному лікарю Людмилі Борецькій, яка, коли була депутатом Черкаської обласної ради, посприяла у придбанні дороговартісного обладнання для моніторингу стану дитини під час пологів. Важко переоцінити вклад у розвиток медицини району голови Катеринопільської РДА Ольги Ніколенко та її заступника Ольги Шариги, котрі у минулому році допомогли вибити гроші на апарат «Кусаноне» для ультразвукової дігностики ускладнень вагітності та гінекологічних хвороб. Саме завдячуючи нашому керівництву маємо у райлікарні унікальне медичне обладнання.
Далі йдемо до пологового залу. Звертаю увагу на спеціальну драбину, що на ній жінки під час нестерпних переймів просто висять, щоб пришвидшити і полегшити появу на світ новонародженого. До послуг мучениць-породіль і великий м’яч, посидівши на якому, жінка розробляє тазові м`язи і кістки.
При вході стоїть у складеному вигляді пологовий стіл, на якому десятиліттями підряд з`являються на світ наші діти. Тут ми почули їхній перший голосний плач, який неможливо забути жодній матері.
На жаль, не всі жінки можуть народжувати у пологовому залі сімейного типу. А хочеться, щоб і решта палат були по-європейськи сучасними і з усіма зручностями.
– Взагалі ідея облаштування у кожній палаті санвузлів виникла відтоді, коли жінки почали народжувати у присутності своїх чоловіків. Присутність сильної статі для інших породілль створювала незручності, особливо, коли спільний туалет. Нерідко жінки скаржилися: “А чого тут ходять чоловіки!”
Деякі бокси, а також мала операційна в гінекологічному відділенні нині перебувають в стадії незавершеного ремонту. На ці потреби 15 тисяч гривень вже надав фермер Юрій Андрущенко з Ярошівки. Ольга Назаренко каже, що для закінчення розпочатих робіт на цих ділянках єврореконструкції потрібно якихось 15-20 тисяч гривень. Для потенційних спонсорів це не такі великі гроші. А вкладені з перспективою кошти стануть дарунком для сучасних та прийдешніх поколінь.
