Як на Катеринопільщині лебедів та лелек рятували

18-19 березня на Катеринопільщину прилетіли лелеки. Мороз, особливо вночі, сягав 10 градусів, а згодом мав опуститись до мінус 14-и. Тож не дивно, що вже 20 березня люди почали панікувати.

− Допоможіть врятувати лелек, − телефонувала мешканка Шостакового Ольга Тутихіна. − Не сила слухати, як уже більше доби вони кричать над Гнилим Тікичем! Бідолашні птахи! Цілий ключ прилетів, осіб 20. Вони ж не очікували, що в нас тут такий тріскучий мороз! Боюсь, що обмерзнуть лапки. Та й голодно їм!

Однак не всі чиновники та посадовці горіли бажанням рятувати лелек. Катеринопільська ДСНС перенаправила Ольгу до катеринопільських мисливців (які, буцімто, повинні не тільки відстрілювати, а й рятувати тварин), а ті ввічливо – до місцевого самоврядування.

Катеринопільський селищний голова Іван Гегедош на проблему зреагував відразу, попри те, що птахи були ближче до Шостакового, ніж до Катеринополя:

− Чим ми можемо їм допомогти? Кажіть, зробимо все, що можливо.

З’ясувалося, що лелекам потрібна прісноводна риба, рублене м’ясо та солома, щоб зігрітися. За чверть години місцеві підприємці все це знайшли, і вже готові були доставити провіант чорногузам за адресою: Шостакове, берег Тікича. Аж ось – несподіванка: лелеки без будь-якого попередження втекли.

− Полетіли у бік смітника, − повідомила Ольга.

Іван Тіберійович не здався, вирушив на пошуки: об’їздив усе навколо, та дарма: птахів ніде не було.

− Я вже й до старости Радчихи телефонував, питав, чи вони в них не приземлилися, − немає. Сподіваюся, вони знайдуть десь собі гарний прихисток. Але раптом з’являться, обов’язково повідомте, можливо назад повернуться, тоді відновимо рятівну операцію, − вболівав голова.

На жаль, чорногузи не повернулись. Та й допомогти їм, відверто кажучи, без участі рятувальників було б досить проблематично. Оскільки Тікич розлився, береги пришерхли, а птахи товклися посеред водоймища на невеличкому острівку. Звичайно, люди б їх у біді не залишили, але існує велика ймовірність, що тоді б довелося рятувати людей. Усе ж рятувальники б без роботи не залишилися.

Тим часом, у Єрках проблему із перелітними птахами вирішували саме мисливці. Щойно на Шполці біля мосту з’явились лебеді, чоловіки зробили пліт, насипали на нього зерна, спустили на воду і прив’язали до верби, неподалік місця, де плавали птахи.

− Там 22 лебеді. Сподіваємось, що ми їх нагодували. Принаймні, їсти їм насипали. Аж надто близько до них не хотіли наближатися, щоб не злякати. Але, думаю, вони корм знайдуть. Зерно нам дав голова громади Леонід Польовий, − повідомив Василь Будник.

В операції з підгодівлі лебедів брали участь Ігор Шкуренко, Василь Будник, Сергій Сап’ян та Василь Мартиненко.

У п’ятницю 23 березня, ми особисто пересвідчились: лебеді живі, здорові, больбаються у воді. Цього ж дня ще до 50 осіб цих пернатих осіло у Шостаковому на Тікичі. Зважаючи на відлигу, сподіваємось, що всі птахи виживуть і радуватимуть нас упродовж літа.

Тетяна ІВАШКЕВИЧ